Наразі ми фанатічі, котрі мають зійти на свій власний Еверест.  Причому нам іноді здається, що ми вже там, чи ж були там ось недавно. Наш поступ від самого початку шляху в чомусь ориґінальний, в чомусь навздогінний, але вершина, ймовірно, має змусити замислитися про те, що ж буде далі. Якою є наша мрія.

Цей простір, простір між точкою мрії й подальшим життям із перемогою, простір між здобуттям вершини й прийняттям наступних викликів, простір між відчуттям і осмисленням викликів та формуванням можливостей, на мою думку, стане головним чинником українського образотворення після Перемоги.

Простір між нами й нашим минулим, між нами й мітом про нашу історію, між нами «тут-і-тепер» і нами «до війни», між нами й образами нашого майбутнього, ймовірно, зветься вічністю. Головною темою мистецтва майбутньої України стане переживання, осмислення, усвідомлення, формування та прийняття вічности.

Петро Бевза, маляр