втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Синопсис сценарію ігрового короткометражного фільму

Кінець вісімдесятих. Молода Ольга слухає дідові розповіді про війну, знайомство з бабою, пропускаючи повз вуха “заслуги”, які принесли йому квартиру в харківському будинку “Слово”.

2019. Біля могил похованих ДІДА та баби, Ольга піддається маніпуляції матері і відкладає переїзд до Львова, де мала б почати нове життя.

2022. Російські ГРАДи, встановлені на цвинтарі, де поховані дід та баба, руйнують нову квартиру на Північній Салтівці, яку Ольга купила за гроші від проданої дідової квартири, яка була надана радянською владою «за заслуги». Ольга тікає з міста, прихопивши металеву коробочку з медалями — символом дідового спадку, яку вона підібрала серед руїн будинку. Відчуваючи каяття, відразу й страх одночасно, ОЛЬГА усвідомлює суть дідових «заслуг», бо єдиний спадок «дідів, що воювали» – це прикриття злочинів, які зараз перевертають землю й могили цих дідів. Залишившись без нічого й без нікого, без майбутнього зі страшним минулим свого діда, вона зариває, затоптує цю коробочку біля вокзалу як символ відмови від такого спадку.

Фінал. Розбитий цвинтар, перевернуті могили, за якими стоять декілька майже неушкоджених німецьких хрестів. Чутно з під-землі глухий бій годинника, як цвяхи, якими забивають труну.

Коментарі