втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

Із чого починається фільм або серіал? З ідеї та сценарія. Сценаристи стоять біля витоків фільму, без них кінопроцес зупиняється.

Згадайте стоденний страйк Гільдії сценаристів США взимку 2007–2008 років. Тоді було зупинено зйомки десятків серіалів, відкладено на невизначений строк зйомки фільмів і шоу, скасовано церемонії нагородження кінопреміями, у підсумку цілі сезони серіалів та шоу вийшли скороченими у хронометражі, а телеканали за цей час втратили значну частку аудиторії. Цим страйком Гільдія боролася за укладення нового контракту зі Спілкою продюсерів, який передбачав більший відсоток відрахувань авторам за продажі контенту на DVD та VOD.

В Україні такий хід подій навіть складно уявити. Українські сценаристи не мають свого професійного об’єднання, кожен сам за себе і водночас проти всіх. Щоправда, тут не Голлівуд і не Нью-Йорк, розмір ринку не зіставний з американським, рівень якості та бюджетів проектів — теж. Утім, українське кіно за останні роки державної підтримки, а українські серіали після обмежень російського продукту поступово розвиваються кількісно і якісно та час від часу приносять касові збори в кінотеатрахвисокі рейтинги на ТБнагороди на міжнародних фестивалях.

Українські сценаристи захотіли об’єднатися й солідаризуватися для розвитку власної професії та індустрії загалом. З ініціативою створити професійну спілку виступили Володимир Нагорний («Dzidzio Контрабас»), Андрій Бабік(«Ніконов і Ко»), Максим Данкевич («Незламна») і Ярослав Войцешек(«Викрадена принцеса»). Вони підготували текст Маніфесту сценаристів України, під яким підписалися ще 24 їхніх колеги.

Учасники майбутньої профспілки визначилися зі своїми цілями. Серед них — відстоювання справедливої оплати праці та роялті (авторських відрахувань) для сценаристів, юридична допомога у трудових відносинах і захисті авторських прав, посилення ролі сценариста в кіно- і телепроцесі, поліпшення законодавства, допомога в доборі авторів і проектів.

Профспілка має стати платформою для професійного зростання і спілкування між сценаристами, взаємодії з іншими профспілками та об’єднаннями в галузі кіно. Планується також заснування професійних нагород і премій.

Чого вони хочуть

Відсутність цехової солідарності, недооціненість сценаристів у кіно- й телепроцесі, низький рівень оплати праці, порушення авторських і трудових прав, падіння професіоналізму — кожен із цих негативних факторів спонукав сценаристів об’єднуватися. Якоїсь «останньої краплі» в ініціаторів не було — просто настав час, коли давно обговорювані ідеї вилилися в конкретні дії.

«Ідея створення повноцінної профспілки сценаристів витала в повітрі давно, — розповів Володимир Нагорний. — Але практичні кроки в цьому напрямку я особисто почав здійснювати ще півроку тому, коли вирішив, що достатньо розібрався в ситуації і що назріла критична маса проблем. З’явилися такі необхідні в цій справі соратники, активісти, замотивовані експерти. Ну і вплив моєї власної історії з продюсером Лавренюком заперечувати не буду, але не як мотив до створення профспілки. А як, радше, особистий приклад, для чого подібна профспілка необхідна».

«Основна мотивація — створення індустрії професіоналів. Доки кіно знімають “прораби”, ми будемо продовжувати бачити на екрані їхній “євроремонт”», — пояснює Максим Данкевич.

«Моя мотивація — це зрозумілі й адекватні правила гри на ринку та в індустрії, співпраця зі сценаристами, режисерами і продюсерами. Грати за правилами та в команді приносить набагато більше задоволення, ніж конфлікти у стилі “всі проти всіх”», — додає Андрій Бабік.

В ініціаторів різні очікування від професійного об’єднання. І всі їх відбито в Маніфесті.

«Я хочу створення цивілізованих умов роботи сценаристів, спілкування сценаристів із замовниками і між собою, хочу почути “єдиний голос” сценаристів в обговоренні важливих питань індустрії», — каже Володимир Нагорний.

«Хочеться працювати в середовищі сильних і рівних. Чекаю, що відсіються графомани і випадкові люди. Що буде озвучений певний індустріальний стандарт відповідності професії», — озвучує свої побажання Максим Данкевич.

«Профспілка потрібна в першу чергу всім професійним сценаристам. Для чого? Для підвищення престижу професії, нашої самооцінки, значущості. Але також і для підвищення рівня відповідальності за те, що сценаристи кажуть чи пишуть», — зауважує Андрій Бабік.

Стоп порушенню прав

Одними з важливих напрямків майбутньої діяльності профспілки будуть захист авторських і трудових прав учасників об’єднання. На жаль, практично кожен зі сценаристів, за плечима якого є декілька проектів, мав у минулому негативний досвід взаємодії з продюсерами.

«Частіше за все трапляються ситуації, коли автору не виплачують 100 % гонорару, зафіксованого в договорі. Причини та відмовки можуть бути найрізноманітнішими (“закінчилися гроші”, “чекаємо платіж від каналу”, “через місяць повинні надійти кошти”, “проект заморожено”), і це не настільки важливо, адже, як правило, у сценариста немає ніяких інструментів гарантованого отримання своїх гонорарів», — пояснює Максим Данкевич.

Володимир Нагорний буквально нещодавно заявив про порушення своїх прав: він звинуватив продюсера Сергія Лавренюка, з яким співпрацював у проекті «Dzidzio Контрабас», у крадіжці ідеї нового фільму «Одинадцять дітей з Моршина». «Сценарій “Dzidzio Контрабас” ми писали на замовлення Лавренюка і виконали свої зобов’язання якісно і вчасно. Сценарій же “Одинадцяти дітей з Моршина” ми писали “для себе”, розглядаючи Лавренюка лише в ролі одного з можливих покупців проекту. Розглянувши наш проект і наше бачення з його реалізації, Лавренюк вирішив створити його… без нас», — розповів сценарист, який планує захищати свої права в суді.

Нагадаємо: Сергій Лавренюк звинувачення сценариста відкинув і заявив, що вирішив знімати стрічку з іншою командою, бо розробки проекту були спільними, а назва належить йому самому. Його компанія Solar Media Entertainment уже подала назву «11 дітей з Моршина» на реєстрацію в якості торговельної марки.

Андрій Бабік вважає, що випадки порушень прав сценаристів стаються через юридичну неграмотність самих сценаристів (потрібно було читати, що підписував) і через законодавчу невизначеність і неврегульованість у галузі авторського права. «Це має стати предметом обговорення та широкої дискусії між сценаристами і продюсерами. Я — за мирне вирішення конфліктів і спорів: індустрія маленька, всі один одного знають, всі одне з одним працюють», — закликає він.

Досить бути недооціненими та слабкими

«Профспілчани» хочуть піднімати престиж і вагомість своєї професії. Сьогодні, вважають вони, роль сценариста у кінопроцесі недооцінена. Наприклад, торік на церемонії кінопремії «Золота дзиґа» в номінації «Найкращий сценарист» були висунуті тільки режисери, які самі написали сценарії до своїх фільмів.

Відповідальність за недооціненість сценаристів лежить на самих сценаристах, вважає Максим Данкевич. «Нам потрібно встановлювати високі професійні вимоги до самих себе. І тоді, на мій погляд, питання недооціненості відпаде саме собою. Принаймні, в більшості випадків. Адже сценаристи в усьому світі на вагу золота. Є автори, які розписані на роки вперед», — зауважує він.

Нині сценарист в Україні практично не має важелів впливу на процес, тому що над ним завжди нависає загроза «звільнення» з проекту. «Сценарист слабкий. А у світі бізнесу слабкого не цінують, лише використовують», — пояснює Володимир Нагорний. Подолати це можна низкою способів. Наприклад, держава може підтримати сценариста грошима, фінансуючи девелопмент (розробку) проекту — і Держкіно, до речі, планувало починати це робити. Ще один спосіб зміцнення сценарного цеху — метод профспілкової боротьби. «Поява профспілки колись зробила з розрізнених американських сценаристів могутню касту, яка має вагу на переговорах. Не бачу, чим ми гірше», — каже Володимир Нагорний.

У серіальному виробництві позиції сценаристів дещо кращі. На думку Андрія Бабіка, тут сценарист є однією з ключових фігур: «До американських шоуранерів нам ще, звісно, далеко, але перші кроки в цьому напрямі робляться. Серіальне виробництво орієнтоване на жанр, на глядача, на зірок — звідси більші вимоги до якості історії, до сюжету, звідси і постать сценариста більш значуща та важлива».

Тим не менш, від продюсерів часто доводиться чути, що в Україні бракує хороших сценаристів. Щоби подолати дефіцит, на думку самих сценаристів, потрібні сучасна система кіноосвіти, постійна самоосвіта й «післядипломне» вдосконалення, кращі умови праці, соціальна та матеріальна стабільність, більше часу на розробку та реалізацію задумів.

«Щоби побільшало хороших сценаристів, потрібно більше хороших амбіційних проектів — як кіно-, так і теле-. Вони повинні задавати планку якості й майстерності. На жаль, у більшості випадків ідеться лише про кількість проектів і дефіцит часу на їх створення. Щось на кшталт “мені потрібно 136 серій на місяць тому”. Сценаристи в таких випадках стають заручниками ситуації: вони б і раді створювати щось нетлінне, але в них на це немає часу», — розмірковує Андрій Бабік.

Від ідей до юридичних дій

Наразі ініціативна група разом із юристами працює над проектом статуту, визначає організаційно-правову форму майбутнього об’єднання. Планується скликання установчих зборів, на голосування винесуть, зокрема, питання структури профспілки, механізму роботи, керівних органів і членських внесків.

Максим Данкевич очікує, що членами профспілки стануть сценаристи, які пишуть сценарії для медіа всіх форматів і платформ, кістяк складуть автори кіно та серіалів. А до керівних органів, на його думку, мають увійти найавторитетніші представники й ті, хто пропонує конструктивні рішення.

Об’єднання сценаристів планує співпрацювати із профспілками інших професій, кінокомпаніями і телеканалами, Мінкультом і Держкіно, навчальними закладами і кіношколами, вітчизняними й зарубіжними громадськими та індустріальними об’єднаннями, зацікавленими в розвитку української теле- та кіноіндустрії.

Ініціатори профспілки оприлюднили Маніфест сценаристів України та закликають колег приєднуватися до об’єднання.

Маніфест сценаристів України

Сценарист — первинний творець у кіно- та телепроцесі. Саме сценарист використовує свій талант, роки освіти та досвіду для створення сценарію, за яким в подальшому знімається фільм або серіал. Саме сценарист перетворює матеріал життя в текст сценарію, який потім втілюється режисером, акторами, операторами, художниками.

Колись поява професії сценариста перетворила атракціон братів Люм'єр у мистецтво, важливість якого для світової культури складно переоцінити. З того часу роль сценариста в США і Європі зросла до статусу ключової фігури в кінопроцесі. Що ж у нас?

Останнім часом в українському кіновиробництві намітилися позитивні тенденції. Наше авторське кіно здобуло визнання на міжнародних фестивалях, деякі жанрові фільми нарешті отримали масове визнання українських глядачів. Перетворити ці тенденції в закономірний успіх українського кіно — наше завдання.

На жаль, до цього часу в Україні не сформувалася повноцінна кіно- і телеіндустрія. Відсутні єдині правила гри, автори фільмів не захищені соціально і матеріально, багато важливих процесів не впорядковані, що призводить до регулярних конфліктів між суб'єктами кіновиробництва. Страждають від цього всі. А в першу чергу глядачі та українське кіно.

Тому ми, сценаристи України, гостро потребуємо створення Професійної спілки сценаристів України, щоб представляти наші інтереси, ефективно захищати наші права та сприяти розвитку сценарної справи в Україні.

Цим Маніфестом наша ініціативна група оголошує про створення Професійної спілки сценаристів України, метою якої буде:

  • Затвердження і відстоювання справедливих мінімальних ставок і гонорарів.
  • Введення та контроль дотримання системи роялті для сценаристів.
  • Створення типового договору сценарного замовлення, єдиного для всіх членів Профспілки.
  • Арбітраж у суперечках, пов'язаних з порушенням авторських прав, умов договорів.
  • Юридична допомога в захисті авторських прав.
  • Посилення ролі сценариста у кіно- та телепроцесі, підвищення престижу нашої професії в Україні.
  • Відстоювання інтересів сценаристів у взаємодії з державою, в тому числі, в сфері поліпшення законодавства України.
  • Створення платформи для професійного зростання та спілкування між сценаристами.
  • Допомога зацікавленим суб'єктам кіно- та телеіндустрії в доборі авторів і проектів.
  • Заснування професійних нагород і премій.
  • Сприяння взаємодії сценаристів з іншими профспілками та громадськими організаціями в сфері кіно.

Ми закликаємо сценаристів вступати до нашої Профспілки та брати активну участь у її діяльності.

Ми впевнені у можливості продуктивної співпраці та запрошуємо до діалогу всі професійні об'єднання у сфері кіно і ТБ.

Щоб долучитися до об’єднання, заповніть анкету-заявку.

Володимир Нагорний («Dzidzio Контрабас»)

Андрій Бабік («Склiфосовський»)

Максим Данкевич («Незламна»)

Ярослав Войцешек («Сторожова застава»)

Ігор Швецов («Паршиві вівці»)

Андрій Кокотюха («Червоний»)

Аліна Семерякова («Анна Герман»)

Олександра Смілянська («Лондонград»)

Микола Куцик («Останнiй москаль»)

Сергій Касторних («#SelfieParty»)

Денис Замрій («Полювання на Вервольфа»)

Андрій Забіяка («Майор і магія»)

Євген Григоренко («Два життя»)

Антон Лірник («Таксі»)

Ярослава Сегал («На лінії життя»)

Любомир Левицький («Тіні незабутих предків»)

Ірен Роздобудько («Поводир»)

Іван Тимшин («Правило бою»)

Євген Гориславець («Пастка»)

Іван Сауткiн («Проти Сонця»)

Костянтин Коновалов («Крути 1918»)

Олесь Санін («Мамай»)

Олександр Володарський («П'ята стража»)

Андрій Гранiца («Замкнене коло»)

Алла Сніцар («У Бога свої плани»)

Микола Сніцар («Чорна Квiтка»)

Тарас Боровок («Свінгери»)

Дмитро Наумов («Свінгери»)


 Фото: Robyn Beck/AFP/Getty Images;

Джерело: Детектор медіа.

Коментарі