Наталія Данькова, «Телекритика»
Американський сценарист і продюсер серіалу «Доктор Гауз» Ларрі Каплоу приїхав у Київ на запрошення компанії МRМ і 23 березня у павільйонах Film.ua провів семінар на тему: «Стратегії та секрети створення успішних продуктів для телебачення».
Ларрі Каплоу розпочав семінар на сцені проекту СТБ «Зірковий ринг», обладнаній під робочий кабінет. Офісне крісло, диван, кілька столиків, неяскравий світильник, на столі між пляшечками з водою та апельсиновим фрешем кока-кола та кава, без яких він ніколи не сідає за написання сценаріїв. Щоб прокинутись або зосередитись, він вмикає динамічну музику та починає пританцьовувати, щоби розворушити аудиторію, від якої очікує жвавих відгуків. Час від часу, щоби зосередитись, Ларрі розминає в руках мигдалевидний м'яч, спирається на парасолю-тростину, замість палиці для кульгавого, або імітує гру на піаніно, наслідуючи героя своїх сценаріїв. У цих дрібницях він буває досить схожим на Ґреґорі Гауза, деталі для образу якого запозичував із власного життя. Як і Гауз у ставленні до своїх пацієнтів, Ларрі Каплоу буває цинічним та безжальним до героїв своїх сценаріїв, яких він, заради того щоб тримати глядача у напрузі, щохвилини мучить та «коле виделкою», доводячи до межі.
Оглянувши напівтемний павільйон та аудиторію, Ларрі зазначив, що в нього ще паморочиться в голові від вранішньої поїздки київськими дорогами, попросив приглушити світло, щоб воно не сліпило очі, й почав розповідь про свій шлях сценариста, а також методи написання та створення успішних телесеріалів.
Любов + повага = щастя
Щоби зрозуміти, чим займатись у цьому житті, та знайти можливість для реалізації своїх ідей Ларрі Каплоу знадобилось 25 років. Оговтавшись від мрій написати геніальний роман, він вирішив зосередитися на продуктах, які можуть розвіяти нудьгу глядачів. Свій перший сценарій приніс продюсеру ще не підозрюючи, що його доведеться переписувати разів із 15-20, і почув у відповідь: «Тут є щось хороше. Але безлад повний!». З того часу йому довелося не один сценарій викинути у вікно й сідати писати з чистого аркуша, але й тепер, попри нагороди та номінації «Еммі», він вважає свої роботи недосконалими і продовжує розвиватися.
Основу кожного сценарію Ларрі бачить у твердженні, яке він вважає «вселенською істинною»: «Усі люди хочуть двох речей - любові та поваги, результатом яких є щастя».
За його словами, увагу глядачів сценарист має брати правдивістю свого тексту, для цього йому необхідно докопатися до глибин своєї темної душі й використати цей досвід у побудові образів своїх персонажів.
«Я інколи ототожнював себе і переживав ті чи інші події разом із моїм персонажем Гаузом. Якщо я розкажу про недосліджені частини своєї душі, і розкажу глядачам правду, це їх зачепить. Якщо ви вкладаєте себе в сюжет, це видно, це відчувається. Будьте чесними й не бійтеся розповідати про темні закутки власної душі», - сказав він. Кожен із сюжетів його серій має паралелі з його життям. Однією з таких паралелей стала історія про те, які він ледь не вбив свого сина.
Одного разу Ларрі, прагнучи довести чотирирічному синові, наскільки він хороший батько, привів його на картинг. Хлопчик у касці та пожежному костюмі був настільки маленький, що навіть не діставав до гальм, однак його батько, затьмарений бажанням «любові та поваги», підписав усі папери, в яких засвідчив, що ознайомлений із можливими наслідками такого екстриму (аж до загибелі дитини). «Я тоді підписав згоду на смерть власного сина!», - пригадує він. Зрештою хлопчик таки опинився в небезпеці, не зміг загальмувати, коли розігнався і вилетів із авто на дорогу. Пережиті емоції Каплоу втілив у сценарії однієї з серій Гауза: у ній батько дозволяє синові-підлітку сісти за кермо мотоцикла на гірський дорозі і стає свідком того, як той розганяється до шаленої швидкості, не здатний натиснути на гальма, й падає на баки з пальним, де спалахує полум'ям.
Іншого разу сталося так, що його колишня дружина вирішила ще раз вийти заміж, і Ларрі думав над тим, як йому розповісти про ці зміни синові й попрощатися з ним. «Про це, як і про решту, я написав», - сказав він. Ідея прощання з сином стала наскрізною для ще одного епізоду «Доктора Гауза»: на початку серії вона проявлялася в прощанні африканських рабів на кораблі - сина та хворого батька, якого викидали в море, щоб він не зміг заразити інших пасажирів; а наприкінці серії перед операцією інший герой запевняє свого сина, мовляв, якщо не виживу, про тебе піклуватиметься моя кохана, тож хлопець відповідає йому словами сина Ларрі: «Вона - не ти».
У досвіді Ларрі був іще один випадок, коли доводилося писати сцену зізнання в коханні саме в той момент, коли він відчував ненависть до своєї колишньої дружини. Щоб дописати цю сцену, йому знадобилося не одна година прослуховування романтичної музики й налаштовування на інші емоції.
Паркан та опори сюжету
За словами Ларрі Каплоу, основна теорія побудови драматичного сюжету не змінилася з часів Аристотеля, і всю її викладено в аристотелівській «Поетиці»: структура трагедії, як викликати страх та співчуття, як будувати зав'язку та розв'язку, характери персонажів, послідовність їхніх дій, складання діалогів тощо.
Структуру сценарію Ларрі порівнює з парканом, усі дощечки якого мають бути рівними: якщо якісь стирчать угору або вбік, треба перебудувати паркан наново. Від дошки до дошки сценаристу необхідно збільшувати напругу пристрастей і доводити героїв до зустрічі зі смертю.
«Я буду штирхати свого персонажа виделкою, ускладнювати життя щохвилини», - сказав він. В одній із серій «Гауза», «Автопсія» (про детальний розбір цього епізоду йтиметься пізніше), лікар Чейз готує 9-річну дівчинку Енді зі смертельним діагнозом до обстеження. Зненацька Енді йому каже: «Мені подобається, як ти говориш». Після цього вона пригадує, що ніколи не цілувалася з хлопцем, а у відповідь на запевнення Чейза, що в неї це ще попереду, просить його поцілувати. Напруга, на думку Каплоу, проявляється в тому, що в Чейзі змагаються небажання відступити від лікарської етики, опинитися перед загрозою втратити репутацію та роботу, з одного боку, і прагнення виконати бажання дитини, що помирає, - з іншого. За його словами, наскрізна тема цієї серії - життя: «І Чейз ризикує своїм життям, щоб подарувати їй цей поцілунок».
«Я все заплутую, додаю складності, щоб не здаватися дурним», - наголошує Ларрі Каплоу, який вважає свою аудиторію де в чому розумнішою за нього і чутливою до найменшого фальшу.
Структура парасолі
За словами Ларрі Каплоу, сюжет будується у «спосіб парасолі». Центральна сюжетна лінія (у згаданій серії - це тема життя) - тростина, з якої виходить багато спиць, що додають до основної лінії все нові й нові ризики. «Якщо хоч одна з цих спиць зламається, історія вийде нудною та пласкою», - сказав він і додав, що писати обов'язково потрібно про те, що тебе лякає (приміром, як у випадку з його сином та картингом).
Якщо графічно зобразити розгортання сюжету, то, за словами Ларрі, критична точка історії припадає на третій акт.
Модель міфу
Будь-який сюжет, за словами Ларрі Каплоу, спирається на модель міфу. Сценарист посилається на роботи дослідника міфології Джозефа Кемпбелла. Він радить пригадати «Зоряні війни» і наголошує: «Усі ваші герої - це лицарі, які йдуть рятувати свою принцесу». «Аватар» є прикладом потрапляння героя зі звичайної буденності в неординарний світ. За його словами, кожна серія починається з того, що Ґреґорі Гауз прокидається, йде на роботу, спокійно займається справами, однак у певний момент на його шляху з'являється заклик до пригод. Наприклад, приходить Вілсон і просить допомогти одному з його пацієнтів.
Після цього герой вагається й не хоче приймати виклик, а далі його очікує наступний етап - зустріч із наставником, яким може виявитися будь-хто. В результаті цього уроку герой наважується на подвиг. Далі схема така: битва - нагорода - шлях додому.
«Автопсія»: розбір серії
Для того щоб детальніше продемонструвати аудиторії застосування перерахованих методів та модель міфу, Ларрі Каплоу вирішив розібрати одну з серій «Гауза»: 2-й епізод 2-го сезону, «Автопсія», за яку він отримав нагороду «Гільдії сценаристів Америки» у категорії «Найкращий сценарний епізод драматичного серіалу».
Він працював над цим сценарієм рік, виношував ідею та шукав можливості його втілення. А сценарний план писав три місяці. Ларрі хотів побудувати сюжет на темі життя і шукав медичного методу, завдяки якому можна було б символічно вбити, а потім воскресити пацієнта. В першому варіанті сценарію хворим зі смертельним діагнозом мав бути літній чоловік, однак продюсер, перечитавши роботу, запропонував йому подумати і змінити його на маленьку дівчинку. «Я думав над цим усю ніч, а на ранок написав, що вона виходить із лікарні на тлі сонця», - зазначив він.
Сюжет серії зводиться до того, що 9-річній дівчинці Енді ставлять діагноз «альвеолярна рабдоміосаркома, термінальна стадія раку». Після появи галюцинацій її госпіталізують. Гауз спершу переконаний, що в неї пухлина в серці або в легенях, однак обстеження цього не виявило. Після операції з'ясувалося, що її пухлина доброякісна і не була причиною галюцинацій. Однак згодом у дівчинки стався крововилив в око, й Гауз починає шукати тромб у судинах її головного мозку. Єдиний спосіб його локалізувати - викачати з пацієнта 2 літри крові, охолодити температуру тіла до 21 градуса, і таким чином домогтися зупинки серця, щоби знайти тромб, а потім повернути кров назад та запустити серце.
Як зазначив Каплоу, сюжет серії насамперед будувався на протиставленні: Гауз із закладеним носом, який скаржиться на все навколо й не хоче жити, та хвора дівчинка, яка сміливо витримує весь біль, усе лікування, заради матері, яка її любить.
«Я не буду вішатися чи стріляти у голову, але хіба мені не спадає на думку небажання жити? Я відчуваю втому, хочу спочинку. Це темна частина мене, і я виніс її на розгляд», - розповів Ларрі Каплоу. Так само і Ґреґорі Гауз «заповнює свій час пігулками» й хоче померти. Він приходить до Енді й не може зрозуміти, що тягне її до життя, й дивується: чому? навіщо? хіба смерть не легша?
При цьому Ларрі послідовний і добирає кожне слово, щоби збудувати свій логічний паркан: «Я постійно в різних ситуаціях, із самого початку повторюю те, що буде наприкінці: я кажу: Енді вийде з лікарні, якщо станеться те й те. Фразу "Енді вийде з лікарні" я згадую щонайменше 5 разів».
Сильним елементом у цьому сюжеті є те, що герої постійно готові от-от переступити моральну межу. Зокрема, це поцілунок Чейза з маленькою пацієнткою, розмова з нею Гауза, який каже дівчинці (хоча й з звертається у першу чергу до самого себе): «Ти все одно помреш, але питання в тому, що тобі доведеться страждати. Ти хочеш, щоб це закінчилось швидше?».
За словами Ларрі Каплоу, в кожного з героїв цієї серії свої зовнішні бар'єри та внутрішні демони, що є важливим елементом у прописуванні характерів. Наприклад, зовнішня проблема Гауза - медичний діагноз, а внутрішня - небажання жити. У дівчинки Енді зовнішня проблема - її хвороба, а внутрішня - любов до матері. Чейз у зовнішній площині боїться порушити етику у випадку з поцілунком Енді, а у внутрішній прагне з'ясувати, що насправді є правильним.
Структура міфу розкривається таким чином: заклик до пригод - незвичний діагноз, зустріч із наставником - розмова Гауза й Енді, яка є для нього наставником жаги до життя, битва - дослідження та лікування хвороби, нагорода - жива дівчинка, дорога додому - Гауз має повернутися до життя і йому вдається вхопити ковток цього життя під час поїздки на мотоциклі.
Продюсування серіалу
Після одкровень про методи написання сценаріїв, Ларрі Каплоу перейшов до другого тематичного блоку та питань щодо продюсування серіалу.
Кілька годин роботи далися взнаки, Ларрі почав пити більше кави, змінив білу сорочку на футболку такого ж кольору, яка яскраво виділялася на тлі напівтемного павільйону. Найбільшу цікавість він виявляв до запитань аудиторії, тому продюсерський блок було побудовано переважно на відповідях на них.
За його словами, над сценарієм сезону «Доктора Гауза» працює близько 12 сценаристів. Кожен із них пише переважно по дві серії (хоча в перших сезонах Ларрі писав і по 5 епізодів). Сценарій епізоду пишеться в середньому 3 місяці. Напередодні вся команда сценаристів розробляє загальну структуру сезону та ключові зміни в образі героїв, далі до них прив'язуються сюжетні лінії, пов'язані з медициною.
Після затвердження сценарію, який часом переписується не один раз, 8 днів відведено на підготовку до зйомок, і ще 8 днів тривають самі зйомки. На репетиції витрачається близько 4-5 днів.
«У телебаченні, на відміну від кіна, автор - король, а режисер іде слідом за сценаристом», - наголошує він. Напередодні зйомок режисери та сценаристи обговорюють тональність сцен, характер акторів. При цьому зміни у сценарій на прохання акторів є небажаними: «Г'ю Лорі (виконавець ролі Доктора Гауза. - ТК) завжди інтуїтивно знає, що робити. Але молоді актори часто хочуть змінювати репліки: "Мій персонаж так говорити не буде!". Але ми їх писали в агонії і боротимемось за кожне слово! Нічого не змінюй, а зізнайся, що не вистачає техніки!». При цьому у сценарії дуже детально прописано навіть рухи героїв: похилена голова, відсторонений погляд, мовчання тощо.
Середній бюджет однієї серії «Гауза» - 4,5 мільйонів доларів, хоча були епізоди і за 7 мільйонів доларів. Гонорар акторів становить 30% загального бюджету серії, при цьому їхня частка зростає разом із успіхом стрічки. «Г'ю до серіалу був не надто відомий і багато грошей на нього не знадобилось, однак потім його гонорари злетіли», - розповів Ларрі Каплоу. При цьому він радив український продюсерам значну частину бюджетів витрачати саме на якісний сценарій. Мінімальна вартість сценарію однієї серії «Доктора Гауза» - 34 тисячі доларів.
Серіал знімається на плівку, а не на цифру. За словами Ларрі Каплоу, плівка має низку переваг для створення картинки, серед яких, приміром, «більш глибоке освітлення».
Над серіалом працює близько 200 художників. Служба дизайну спеціально для серіалу будує додаткові декорації: трюм корабля, будинки тощо. Хоча Ларрі переконаний, що зйомка в реальному інтер'єрі краща за будь-які декорації.
Також окремо розробляється стиль одягу та макіяж кожного з героїв, щоб вони не повторювалися. Велике значення Ларрі Каплоу надає й добиранню музики до серіалу.
Ще однією цікавинкою в розповіді Каплоу було ставлення до аудиторії. З залу його запитували: як удається досягати балансу між переконанням глядача «я не тупий» та переконанням каналу, що «глядач - тупий».
«Аудиторію в нас поважають, - відповів він. Хоча інколи канал просить внести ясність у ті чи інші речі. Однак мій глядач такий же розумний, як і я. Ми не прагнемо годувати аудиторію з ложечки».
Ілюстрація - www.softsteam.ru
Світлини: mediananny.com (крім кадру з серіалу)
Читайте також статтю Андрія Кокотюхи "Успішний продукт – це міф"...
"Доктор Гауз: "Усі брешуть"