Кіноепопея про «Елвіна та бурундуків» чимось нагадує фільми "найгіршого режисера у світі" Уве Бола. Ненависть критиків та невисокі рейтинги у глядачів не можуть здолати німецького генія та американських гризунів. Незважаючи на протести, вони знаходять фінансування та творять нові фільми, які регулярно виходять на екрани. Проте навіть від поганого кіно можна навчитися отримувати задоволення.
Співочі бурундуки Елвін, Саймон, Теодор та їхній "людський татко" Дейв ще з кінця 1950-х з’являлися у американських коміксах та мультсеріалах. За п’ятдесят років трійко бурундуків та їхні "пісні", виконувані писклявими голосами, стали справжнім культурним феноменом. Перший повнометражний фільм про їхні пригоди вийшов на екрани 2007 року. В ньому живі актори грали поряд із намальованими на комп’ютері тваринками. Тоді й почалося нове життя "Елвіна та бурундуків".
У першій частині кіноепопеї троє лісових братиків починали свою естрадну кар’єру під керівництвом музиканта-невдахи Дейва (Джейсон Лі). Перешкодити їм намагався жадібний продюсер Єн (Девід Кросс), який мріяв перетворити звірят на своїх рабів. У другому фільмі Елвін, Саймон і Теодор пішли вчитися до школи, зустріли симпатичних та не менш талановитих дівчат-бурундушок та знову дали відсіч Єну, який придумав черговий зловісний план.
У новій, третій серії бурундуки та бурундушки разом із Дейвом вирушають круїзним лайнером на вручення музичної нагороди. Як завжди, бешкетник Елвін втягує усіх у халепу. Через нього бурундуки опиняються на безлюдному острові. Туди ж потрапляє і Дейв, який вирушив на їхній порятунок, а також незмінний негідник Єн.
Тим часом бурундуки зустрічають дівчину Зої – самітницю, яка вже дев’ять років чекає на порятунок після авіакатастрофи. І поки тваринки згадують свої дикі інстинкти, Дейв та Єн марно блукають джунглями, шукаючи їх. Незабаром герої дізнаються, що на острові прокинувся вулкан, тож треба рятуватися якомога швидше.
"Елвін та бурундуки 3", що від 30 грудня в українському прокаті, мало чим відрізняються від попередніх двох частин – тут є вже традиційний для цієї франшизи абсурдний сюжет, а також поп-пісні у писклявому виконанні "бурундуків".
Цього разу правдивим героєм картини став комік Девід Кросс, який втілив Єна. Дев’яносто відсотків екранного часу він мужньо провів у костюмі пелікана. Бідолашний актор навіть зізнавався журналістам, що ця роль була найважчою в його житті.
І все ж, на відміну від попередніх фільмів, "Елвін та бурундуки 3" хоч якось пристосований для смаків дорослих, які напевне прийдуть на фільм разом зі своїми нащадками. Сценаристи стрічки вставили у картину кілька кіноцитат, зокрема, із серіалу "Загублені", а також з "Ізгоя", "Джеймса Бонда" та "Індіани Джонса".
Окремим бонусом було виконання бурундуками пісні "Bad Romance" Леді Ґаґа. Без всього цього "Елвіна" було би просто неможливо дивитися людям, які вийшли з молодшого шкільного віку.
Зрештою, батьки мають бути задоволені, адже фільм не просто розважає, але ще й повчає своїх маленьких глядачів. Мораль в "Елвіні" така ж, як у більшості "добрих радянських мультиків" - треба бути вірним другом, слухатися батьків, не бешкетувати та ніколи нікому не заздрити.
УП. Життя, 30.12.2011