втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

Володимир ВойтенкоАК    

Увечері 7 вересня о 23:00  на телеканалі «1+1» дивіться програму «Арґумент-кіно» та фільм українського режисера Ахтема Сеїтаблаєва «Хайтарма»  (2012, Україна).

«Хайтарма» – українське кіно й водночас перший ігровий повнометражний кримськотатарський фільм. Його сюжет розгортається навколо трагічної дати в історії кримськотатарського народу – 18 травня 1944 року. Це день сталінської депортації кримських татар за межі їхньої історичної батьківщини, власне, поза межі Криму. Переважно до Узбекистану, а також до Казахстану й Таджикистану було вивезено у товарних вагонах біля 200 тисяч цивільних людей.

Трагедія. Протягом 1944-45 років, виснажені трьома роками окупації та звинувачені у співпраці з нацистами, померли від важкого життя на чужині чи не більше третини депортованих. Тільки 1989 року – під час агонії комуністичної імперії – Верховна рада СРСР визнала цю депортацію незаконною та злочинною, після чого кримські татари почали повертатися до Криму.

Власне, сама назва фільму «Хайтарма», чи з кримськотатарської – кхайтарма, у перекладі й означає «повернення». Таку саму назву має народний кримськотатарський танець.

У центрі ж сюжету картини – пілот, двічі герой Радянського Союзу Амет-Хан Султан. У травні 1944-го року після звільнення Севастополя Амет-Хан їде у відпустку до рідної Алупки. І от того самого 18 травня о четвертій ранку на його очах розпочинається депортація кримськотатарського народу.

 «Хайтарму» зафільмував кінорежисер Ахтем Сеїтаблаєв, який походить із родини депортованих кримських татар. Після повернення на батьківщину, він навчався мистецтву у Сімферополі та Києві, а потім працював як режисер та актор у Сімферопольському державному кримськотатарському музично-драматичному театрі.

Там він, зокрема, поставив «Лісову пісню» Лесі Українки, а також зіграв заголовну роль у виставі «Макбет» за Шекспіром, що брала участь у багатьох світових фестивалях, у тому числі й на знаменитому Единбурзькому театральному форумі. Нагороджений премією «Київська пектораль» за роль Ромео у виставі «Ромео і Джульєтта» Київського театру драми й комедії на Лівому березі.

До кіна Ахтем Сеїтаблаєв прийшов на початку двотисячних. Як виконавець однієї з ролей він з’явився на екрані у дебютній поетичній картині режисера Олеся Саніна «Мамай», заснованій на українському та кримсько-татарському фольклорі. А згодом вже й сам фільмував. Зокрема, його стрічка «Чемпіони з підворіття» отримала «Золотого Дюка» як найкращий український фільм на Одеському міжнародному кінофестивалі 2012 року.

Ну а «Хайтарма», своєю чергою, навесні 2014-го була визнана найкращим українським фільмом та отримала головний приз Національної спілки кінематографістів України. Ця стрічка, головну роль у якій, Амет-Хана Султана, зіграв сам Ахтем Сеїтаблаєв, також удостоєна російської «Ніки» як найкраща стрічка країн СНД і Балтії.

Про все це та інше йтиметься в «Арґументі-кіно» в розмові з Ахтемом Сеїтаблаєвим – за нових драматичних часів і для кримськотатарського, й для усього українського народу, коли російським агресором анексовано Крим і ведеться віроломна війна на сході нашої країни.

Фільм «Хайтарма», як танок «Хайтарма», – медитативний танок єднання людини, Бога і землі. Рухи колом чоловіка й жінки – ніби циклічні рухи сонця. Танок як символ руху й нетлінного життя. І доки буде хоча б один кримський татарин чи кримська татарка, які його станцюють, доти житиме народ.

Коментарі