втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

Від 6 лютого до 13 березня у Довженко-Центрі відбудеться серія кінопоказів ретроспективного проекту Oldshool: ФАБРИКА СОЦРЕАЛІЗМУ. Глядачі подивляться 5 унікальних стрічок 1930-х років із колекції Довженко-Центру.

Фільми знято в Україні в часи формування соцреалізму - єдиного офіційного “творчого методу”, який до кінця ХХ століття визначив культурне життя в СРСР. Саме у 1930-х соцреалізм стає ідеологічним інструментом сталінізму, а кінематограф, як найдієвіший медіум пропаганди - фабрикою соцреалізму. Фільми, які демонструватимуться в рамках кіноклубу Oldschool, створені  на той час ще не репресованими кінематографістами-авангардистами 1920-х, що й визначило їхній до певної міри провокативний характер. Більшість із них були забороненими до показу, оскільки не “вписувалися” у вихолощений утопічний образ соцреалізму в уяві Сталіна, який особисто переглядав усі прокатні фільми. До наукового обігу їх уведено вже після розпаду СРСР.

Станіслав Мензелевський, керівник науково-програмного відділу Довженко-Центру, куратор проекту: “Фільми, створені в цей перехідний час, є унікальними субверсивними роботами, яким доволі часто вдавалося підважувати та вихолощувати офіційну соцреалістичну матрицю, підриваючи її зсередини. Ці фільми, байдуже, що в нових, неокласичних, культурних декораціях раз-по-раз створюють ефект очуднення, послаблюючи ідеологічну індоктринацію радянської аудиторії”.

Більше про проект: http://www.dovzhenkocentre.org/event/307/

https://www.facebook.com/events/534987593689663/

**

6, 13 лютого, 6, 13, 20 березня

Початок показів о 19:00

Вхід вільний

**

Довженко-Центр, Сцена 6

Вул. Васильківська 1 (м. Голосіївська)

Акредитація для преси: [email protected]

**

ПРОГРАМА ПОКАЗІВ

6 лютого

Гармонь” 1934, 56 хв.

Режисер: Ігор Савченко 

«Гармонь» вінничанина Ігоря Савченка, вчителя Марлєна Хуцієва та Сергія Параджанова – перша радянська музична комедія, створена на місцевому матеріалі та фольклорі без наслідування західної традиції кіно-оперет. Глядачі та критики прийняли фільм схвально та порівнювали «Гармонь» Савченка із «Землею» Довженка по силі та повноті фільмування духу народної української культури. А от Сталіну «Гармонь» не сподобалася. Заборонена в 1936 році стрічка Савченка й по сьогодні залишається малодослідженим та маловідомим фільмом. Лише у 2000 році «Гармонь» після тривалої паузи показали на кінофестивалі у Локарно.

**

13 лютого

Суворий юнак («Комісар побуту», «Дискобол», «Чарівний комсомолець»)”

1935, 71 хв. Режисер: Абрам Роом

 Один із найцікавіших, найзагадковіших та химерних радянських фільмів 1930-х років, створений за кіноп’єсою Юрія Олеші. Філософська драма про кохання та ревнощі в утопічному безкласовому суспільстві майбутнього - зафільмована в декораціях сталінського неокласицизму, які так нагадують «Олімпію» (1936) Лені Ріфеншталь. Заборонений фактично на 30 років, фільм спорадично показували у майстернях ВДІКУ та в рамках ретроспектив, аж поки 1990 року «Суворого юнака» не показали на МКФ у Берліні.

**


6 березня

Інтриган («Найсолодший політ»)”

1935, 92 хв. Режисер: Яков Урінов

Жанрова та типова, на перший погляд, схема безконфліктної комедії раннього соцреалізму – з анемічним уявним радянським світом, при пильнішому погляді обертається чимось іншим. На місці фольклорної комедії постають невлучні зоологічні дотепи, а замість простих народних святкувань – кадетські бали поміж псевдоантичних скульптур та сексуальні алюзії. Дивують у стрічці і сюжетне сусідство авіаційної школи та кінного радгоспу, і штучні майже опереткові сюжетні повороти, і навіть те, що прізвище головного героя позичено у виконавця його ролі – маловідомого актора Ніколая Ярочкіна. Цілком імовірно, цю надмірну атиповість стрічки помітили і сталінські цензори. Фільм, що мав вийти в жовтні 1935 року, було знято з екранів зі звинуваченнями в «формалізмі та трюкацтві».

**

13 березня

Якось улітку” 1936, 71 хв.

Режисери: Ханан Шмаїн, Іґорь Ільїнскій

Фільм зняли  режисери-вихідці із двох найбільш авангардних театрів Радянського Союзу - Ханан Шмаїн (один із режисерів театру Леся Курбаса «Березіль») та Іґорь Ільїнскій (зірка Театру Мейєрхольда). Сценарій до фільму написали Ільф і Петров. Злободенні теми 1930-х років - підкорення Півночі та автопробіги у фільмі стають тлом для неквапливого комедійного роуд-муві з елементами абсурду та гротескною акторською грою.

**

20 березня

Гомони містечко” 

1939, 75 хв.

Режисер: Ніколай Садковіч

Для роботи над стрічкою запросили трьох білорусів: режисера Ніколая Садковіча; автора пісень до стрічки  Боріса Ласкіна, чиї вірші в цьому ж таки 1939 році пролунали в стрічках «Велике життя» і «Трактористи» та стали всесоюзними хітами; а також виконавця однієї з головних ролей - Пьотра Алєйнікова, який зіграв і в обох вищезгаданих фільмах. Сценарій до кінокартини написав режисер Микола Шпиковський, який знявши в Україні три блискучі стрічки («Шкурник», 1929; «Хліб», 1930; «Гегемон», 1931) переїхав до Москви та присвятив себе сценарній справі. У «Гомони містечко» дебютували на кіноекранах Юрій Тимошенко та Юхим Березін, які згодом утворять відомий естрадний дует «Тарапунька і Штепсель».

**

 Національний центр Олександра Довженка (Довженко-Центр) – найбільший український кіноархів, що зберігає понад 5000 найменувань ігрових, документальних, анімаційних українських та закордонних фільмів. Є єдиним членом Міжнародної федерації кіноархівів (FIAF) в Україні. Здійснює реставрацію, збереження національних фільмів, особистих архівів кіномитців, музейних фондів, наукові дослідження в галузі кінематографії, дистрибуцію та промоцію українського кіно.

**

Національний центр Олександра Довженка

03040 Київ, Україна, вул. Васильківська, 1, м. Голосіївська

http://www.dovzhenkocentre.org

https://www.facebook.com/dovzhenko.centre/

Коментарі