Норвежець Томі Віркола, який уславився своїм горором про зомбі-нацистів "Операція "Мертвий сніг", перебрався до Голлівуду і знову взявся за німецьку тематику, екранізувавши класичну казку братів Грімм про Ганзеля та Ґретель.
У цій доволі жорстокій оповідці йдеться про брата і сестру, що їх за наказом злої мачухи, покинув у лісі рідний батько. Блукаючи хащами, діти знаходять будиночок, зроблений із солодощів, та потрапляють до рук кровожерної відьми. Вона збирається з’їсти своїх бранців, проте винахідлива Ґретель перемагає чаклунку та спалює її у печі.
Власне, ця казка слугує лише передісторією фільму "Мисливці за відьмами"/ Hansel and Gretel: Witch Hunters, що від 31 січня в українському прокаті, далі ж розгортається оповідь про пригоди вже дорослих героїв, які після першої перемоги над відьмою продовжили свою боротьбу із нечистою силою.
Казка "Гензель та Ґретель" була опублікована братами Ґрімм на початку ХІХ століття, а її витоки сягають ще Середніх віків, проте фільм не дотримується жодних часових меж, і створює доволі еклектичну картинку, де середньовічний побут співіснує із сучасними костюмами та химерною механічною зброєю.
Віркола, який був ще й автором сценарію "Мисливців за відьмами", знімав свій фільм за принципом "менше слів, більше діла", тож зосередився в основному на дії та бойових сценах.
Струнка чорнявка Ґретель (Джемма Атертон) і її суворий брат Ганзель (Джеремі Реннер) винищують огидних відьом та рятують дітей маленького містечка від сумної долі жертв на відьомському шабаші. Це справжні "круті хлопці", які ефектно з’являються, промовляють красиві фрази та приймають картинні пози перед тим, як убити наступну чаклунку.
У свою чергу, відьми не менш жорстоко мстяться людям, тож кров, мізки та інші частини тіла розлітаються у фільмі на всі боки, і навіть "вилітають" на глядачів з екрану, завдяки магічному ефекту 3D. Стрічку не назвеш глибокодумною, проте вона приносить задоволення від якісного гран-гіньйольного видовища.
Втім, знамените першоджерело все ж привносить у "Мисливців на відьом" певний підтекст. За часів нацистської Німеччини казка отримала виразне антисемітське тлумачення, а відьом ототожнювали із євреями. Наразі роль небезпечного Іншого для західного суспільства зайняли мусульмани, яких заведено ділити на "хороших" і "поганих", себто мирних обивателів та страшних терористів. Подібне розділення на "чорних" та "білих" відьом зустрічаємо також у фільмі Вірколи. Чорні відьми, як справжні терористи, навіть влаштовують "авіаналіт" на містечко, знищуючи один із будинків.
Нещодавній фільм Кетрін Біґелоу "Ворог номер один" підняв хвилю дебатів стосовно виправданості тортур в ім’я національної безпеки. І доки інтелектуали дискутують, жанрове кіно дає просту і однозначну відповідь. Ганзель та Ґретель як правдиві спецназівці спокійно катують полонену чаклунку, щоби вибити з неї інформацію. Етичні питання не мучать героїв, навіть коли залучена до боротьби "хороша відьма" стає безневинною жертвою темних сил. Зрештою, ця історія нагадує, що попри всю гуманістичну риторику переконливішого арґументу в суперечках, ніж кулемет, людство ще не придумало.
УП. Життя, 01.02.2013