втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

Анастасія Дячкіна

В Голівуді п'ятий місяць триває один з наймасовіших страйків представників кіноіндустрії. Окремі американські ґільдії сценаристів та акторів вимагають від представників найбільших компаній сфери розваг справедливої оплати та умов праці, а також врегулювання питання використання штучного інтелекту (ШІ) в індустрії. 

Страйк фактично паралізував роботу "Міста янголів": зйомки великих фільмів заморожуються на невизначений термін, а прем’єри вже готових стрічок переносяться на більш пізні дати.

Голівуд – це машина-конвеєр світової кіноіндустрії. Через деякий час після його простою виникне вакуум, коли кінотеатри не матимуть достатньої кількості якісних пропозицій стрічок для своїх глядачів.

Чим його заповнюватимуть, в тому числі в Україні?

Чому почалися страйки 

Офіційно страйк Ґільдії письменників та сценаристів США (WGA) розпочався 2 травня. В цей день більше ніж десять тисяч авторів вийшли на вулиці американських міст, протестуючи проти обмеження їхніх доходів. Серед іншого, вони також вимагали аби штучний інтелект не використовувався в якості повноцінного замінника письменників. Простіше кажучи, автори бояться за свої робочі місця.

Чому взагалі виникли ці питання? Річ у тім, що за день до початку страйку WGA з одного боку, та Альянс продюсерів кіно і телебачення (AMPTP), яка представляє розважальні компанії (Netflix, Amazon, Apple, Disney, Sony, Warner Bros. Discovery, NBC та Paramount) з іншого, мали підписати колективний договір. Цей документ, зокрема, врегульовує питання мінімальної оплати праці авторів, прав на інтелектуальну власність і виплату роялті.

Напередодні завершилась дія попереднього колективного договору і перед підписанням нового письменники та сценаристи висунули AMPTP низку вимог, зокрема: підвищення мінімальної зарплати, гарантування робочого місця на знімальному майданчику, фіксований робочий контракт, щонайменше, на 10 тижнів, обмеження роботи з ШІ.

Члени WGA вимагають підвищення зарплат та структурних змін у бізнес-моделі, яка, за їхніми словами, "ускладнює заробіток на життя". Згідно зі статистичними даними Ґільдії, в останні роки на тлі стрімкого зростання потокових платформ, таких як Netflix і Disney+, середня оплата сценаристів і продюсерів знизилася на 4%, або на 23% з урахуванням інфляції.

"Штучний інтелект не може писати або переписувати літературний матеріал. Також літературний матеріал не може використовуватися для навчання ШІ, і літературний матеріал, створений за допомогою штучного інтелекту, не може бути вихідним матеріалом для подальшого перероблення сценаристами", – пояснили вимоги у WGA.

В AMPTP відхили вимоги Ґільдії, повідомивши лише, що готові проводити щорічні зустрічі. За правилами, у випадку не досягнення домовленості про підписання колективного договору працівники (в цьому випадку письменники та сценаристи) можуть почати страйк. Власне це і сталось.

Здавалось би нічого страшного, адже щось подібне вже траплялось. У 2007 році WGA оголосила страйк, після 100 днів якого AMPTP погодилась підняти зарплати авторів. Однак цього разу до страйку долучились і інші представники кіноіндустрії.

В липні, вперше за понад 60 років, до письменників та сценаристів приєдналися голівудські актори, припинивши теле- та кіновиробництво. Це відбулося після того, як Ґільдія кіноакторів США (SAG-AFTRA), що представляє 160 тис представників галузі, проголосувала за проведення страйку, після того, як в них закінчився аналогічний колективний договір з тією ж AMPTP.

В SAG-AFTRA хочуть, щоб стрімінгові гіганти погодилися на більш справедливий розподіл прибутків і кращі умови праці. Ґільдія також хоче захистити акторів від узурпації цифровими копіями. По суті, профспілка вимагає гарантій того, що штучний інтелект і створені комп’ютером обличчя та голоси не будуть використовуватися для заміни акторської озвучки.

22 серпня AMPTP оприлюднив умови пропозиції для Ґільдії сценаристів, однак там закликали членів продовжувати страйк, оскільки "нова пропозиція не вирішила всіх їхніх проблем". Зокрема, авторам запропонували такі умови в новому колективному договорі:

  • комбіноване підвищення зарплати на 13% для членів WGA протягом трьох років;
  • письмовий контент, створений ШІ, не вважатиметься "літературним матеріалом";
  • платформи надаватимуть WGA інформацію про загальну кількість годин про перегляди шоу на стримінгах у конфіденційних щоквартальних звітах.

Ґільдія сценаристів провела зустріч з главами великих кінокомпаній, щоб обговорити пропозицію. "Але це не була зустріч, щоб укласти угоду. Це була зустріч, щоб змусити нас поступитися", – сказано в повідомленні WGA.

Станом на 22 вересня страйк триває вже 143 дні.

Як страйки вплинули на кіноіндустрію 

Якщо коротко, то відтоді, як 14 липня до страйку сценаристів приєдналися актори, Голівуд фактично зупинився. Зупинка кіновиробництва завдала економіці штату Каліфорнія збитків на мільярди доларів, пише агентство Reuters.

Страйк уже вплинув на виробництво фільмів, телевізійних програм і подкастів. За цей час деякі проєкти зупинили та заморозили. І сценаристи, і актори назвали цей момент "екзистенціальним", стверджуючи, що ера потокового відео погіршила умови їхньої роботи, а також їхні рівні компенсації.

Прем’єри великих світових продуктів вже довелося перенести. Зокрема Disney офіційно переніс релізи наступних частин серії "Аватар". Третя частина тепер вийде у світ 19 грудня 2025 року, "Аватар 4" переноситься на кілька років – до 21 грудня 2029 року, а "Аватар 5" – до грудня 2031 року.

Крім цього? перенесли прем’єру "Зоряних війн". Раніше планувалось, що наступна частина вийде в грудні 2025 року, але за оновленою інформацією два фільми серії побачать світ у травні та грудні 2026-го.

Також вже оголосили про перенесення більшості серіалів Marvel, зокрема "Месники: Династія Канг" – з травня 2025 року на травень 2026 року.

Скасували також зйомки римейку класичного науково-фантастичного фільму Фріца Ланга 1927 року "Метрополіс" для Apple TV+. Через страйк зупинили виробництво низки серіалів, зокрема "Дивні дива", "Початкова школа Ебботт", "Кобра Кай" тощо.

Sony Pictures Entertainment відклала вихід двох великих фільмів, які повинні були вийти в кінотеатрах до кінця 2023 року – "Мисливець Кравен" за коміксами Marvel і сиквел "Мисливці за привидами: Загробне життя".

Крім того, Sony відкладає деякі зі своїх великих випусків на 2024 рік. До прикладу, прем’єра "Людина-павук: За межами Всесвіту" вже точно не відбудеться у березні.

До недавнього часу графік показу в кінотеатрах на 2023 рік залишався відносно без змін. Але інші студії, ймовірно, послідують прикладу Sony, припускає The New York Times. До прикладу, у компанії Warner Bros. вже обговорювали, чи варто відкласти "Дюна: Частина друга", яка повинна була вийти в кінотеатрах у березні 2024 року.

Роботи над більшістю з вищеперерахованих фільмів вже закінчені або майже завершені. Студії стурбовані відсутністю зірок, які б рекламували ці прем'єри.

Річ у тому, що поки страйк не вщухне, Ґільдія кіноакторів заборонила своїм членам брати участь у будь-якій рекламі фільмів і телешоу, які вже завершено. Це означає відсутність появи на червоній доріжці, публікацій у соціальних мережах, інтерв’ю в ранкових випусках новин і участі в газетних чи журнальних статтях тощо.

Страйки голівудських митців вплинули і на доходи акторів. За інформацією The New York Times, з 1 вересня працівники Голівуду вже вилучили 45 млн дол з Пенсійного фонду кіноіндустрії. Наразі працівникам дозволено отримати по 20 тис дол кожному зі своїх нарахувань у фонді.

"Зараз закінчується час, щоб врятувати рік, враховуючи час, який потрібен для повторного збирання акторів і знімальної групи. Попереднє виробництво для нових шоу може тривати до 12 тижнів, а для фільмів – приблизно 16 тижнів. Навіть якщо WGA і AMPTP зможуть дійти згоди найближчими тижнями, студії повинні співпрацювати з профспілкою акторів, а жодних переговорів у цій суперечці не заплановано", – пише видання.

Чи можуть страйки в США вплинути на український кінопрокат 

Перенесення або відкладення гучних прем’єр у Голівуді відповідно вплинуть і на їхній вихід у прокат в інших країнах. Але чи означає це, що дивитись в кінотеатрах буде нічого? Представники великих мереж кажуть, що "ситуація не виглядає катастрофічною".

CEO "Планета Кіно" Наталія Байдан зазначила, що у 2024 році має вийти багато потужних релізів та кілька прем’єр до кінця 2023 року, зокрема, "Творець" (в українському прокаті з 28 вересня), "Вбивці квіткової повні" (з 19 жовтня), "Голодні ігри: Балада про співочих пташок і змій" (з 16 листопада) тощо.

"Також, наші дистриб’ютори мають певний прогрес у перемовинах із правовласниками на європейський контент. Нас відокремили від території СНД та РФ і надають контент напряму. Це чудовий результат, але робота ще триває", – додала Байдан.

Хай там як, а страйки в Голівуді залишать свій негативний відбиток на роботі українських кінотеатрів, адже кожна прем’єра – це основний продукт кінотеатру, каже СЕО мережі кінотеатрів Multiplex Holding Роман Романчук.

Однак якогось конкретного "прописаного" плану дій на випадок затягнутих страйків немає. "Чи будуть переноси мати сильний вплив на наявність контенту? Думаю ні, тому що є велика кількість інших виробників, кіно іншого класу. Там так само є такі "діаманти" які можуть збирати касу. На цьому фоні незалежні студії зараз ловлять момент і намагаються робити агресивні кроки щодо зайняття більш суттєвої частки ринку. Тому вони і виступають певними компенсаторами контенту", – зазначив Романчук.

А от подовжувати прокати фільмів, які вже вийшли на великі екрани, для перекриття дефіциту контенту, сенсу немає. "Коли ми беремо у прокат фільм, у нас є певні зобов'язання. Але, зазвичай, це зобов'язання стосується прокату першого-другого тижня. Це основний період, коли фільм збирає касу. Після – це як правило так звана докатка. Там вже працює сила контенту. Якщо він добре збирає, то він може і п’ять-шість, вісім-десять тижнів крутитися", – пояснив СЕО мережі Multiplex Holding.

Якщо ж фільм одразу збирає невелику касу, то і його життя в кінотеатрах відносно невелике. Тобто, є точка беззбитковості, до якої є сенс показувати фільм. Після це стає економічно невигідно, адже витрати на оренду залу, зарплати працівникам, оплату електроенергії тощо неспівмірні з отриманим прибутком.

Чи може український контент компенсувати нестачу голівудських фільмів? За словами Романчука український контент зараз виробляється більше, ніж у період карантину. Однак випуск вітчизняного кіно в українські кінотеатри – це питання оцінки ризиків правовласника.

"Зараз в осінньо-зимовий період дистриб'ютори та правовласники перестраховуються: якщо буде гірше, будуть блекаути, кінотеатри працюватимуть погано, краще не випускати фільм, а дочекатися більш сприятливого періоду", – пояснив він. 

До 2023 року, український контент займав незначний відсоток ринку прокату в кінотеатрах – 3-7%. Відповідно, він навряд чи зможе виступити компенсатором голівудським фільмам. Цьогоріч ситуація змінилась, в кращу сторону. У прокат вийшла довгоочікувана "Мавка. Лісова пісня", стрічка "Люксембург, Люксембург", "Довбуш".

За словами CEO "Планета Кіно", щодо нових українських проєктів є певне занепокоєння, зокрема через відсутність фінансування. "Але процес іде, йдуть спроби залучення іноземних фондів, інвесторів, тому, сподіваюся, що певна кількість проєктів буде. Чекатимемо", – зазначила Байдан.

Виконавча директорка Української кіноакадемії Анна Мачух каже, що найбільший виклик для кіноіндустрії зараз полягає в тому, аби знайти кошти для зйомок фільму та при цьому залишити його українським.

"Більшість грантів міжнародні партнери надають саме на девелопмент та постпродакшн, але основна частина – це зйомки. При цьому, щоб фільм залишався українським, тобто щоб Україна зазначалася як країна-виробник, в проєкті має бути 10% саме українських коштів. Сподіваюсь, найближчим часом буде підписано конвенцію, яка передбачає зменшення цієї частки до 5%", – розповіла Мачух.

Коментарі