втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Лоґлайн
Перший політичний кіднепінґ у світовій історії, замовлений російським імператором та виконаний його вірним гвардійцем на очах у всього світу. 

Синопсис сценарію повнометражного ігрового фільму

Гамбурґ, вечір у жовтні 1716-го року. Войнаровський виходить із салону, і перед тим, як сісти в карету, відчуває гострий клинок, впертий в нього. Він оглядається й розуміє, що попав в оточення з дюжини переодягнених агентів. Сідає в карету, його відвозять в російське посольство, де тримають в полоні в ізольованому приміщенні.

Флешбек. 1709-ий рік. В Варниці під Бандерами помирає Іван Мазепа. Призначаються вибори нового гетьмана. Реальних кандидатів два – Пилип Орлик, його найближчий соратник, та Андрій Войнаровський – його улюбленець, син сестри бездітного гетьмана.

Козаки збираються голосувати за Орлика. Войнаровський їм не до вподоби – на правах спадкоємця забрав собі всю гетьманську казну, нібито річ йшла про особисте багатство дядька. Арбітром у суперечці виступає Карл ХІІ – він дає згоду на кандидатуру Орлика на посаду гетьмана, в той же час визнає права Войнаровського на спадок. Войнаровський зичить банкроту Карлу ХІІ-му круглу суму грошей під маленький процент, той дарує йому звання полковника шведської армії. Орлика обирають гетьманом Правобережної України.

1716 рік. Затримання Войнаровського викликає дипломатичний скандал на весь світ. Після недовгих пошуків, всім стає зрозуміло, кому було потрібне його викрадення. Дипломати озвучують різкі заяви, Швеція вимагає негайно видати їхнього полковника, влада Гамбурґа просить дозволити зустрітись з полоненим їх представника. Новина облітає заголовки всіх світових газет – в таких умовах вивезти Войнаровського в Росію неможливо.

Флешбек. Допоки Орлик починає нові визвольні змагання в зв’язці з татарами, Войнаровський подорожує Західною Європою та живе на широку ногу. Зустрічається з впливовими європейськими політиками, закликає допомогти козацтву у боротьбі проти російських окупантів.

Тим часом Орлик терпить поразку – дійшовши до Білої Церкви, він так і не може захопити місто. Татари взялись за грабіж місцевого населення, і його військо кидається додому захищати свої сім’ї. Остаточні надії Орлика на незалежність зникають – Польща та Порта заключають мирний договір, згідно якого Правобережна Україна признається частиною Речі Посполитої. Втративши вплив та фінансування, Орлик по запрошенню Карла ХІІ-го переїздить до Швеції, де якраз перебуває Войнаровський.

Тим часом Петро І-ий уже бачить у багатому племіннику «нового Мазепу», і дає секретне доручення капітану Румянцеву, який служить у Преображенському полку, праобразі російської контррозвідки, викрасти Войнаровського та доставити в Росію. Румянцев їде до Європи та знаходить Фрідріха Біттінберга, платить тому гроші, і його люди фактично займаються приватною детективною роботою – слідкують за переміщеннями Войнаровського. Доки він знаходиться у Швеції, добратись до нього неможливо. Але в 1716-му році Войнаровський відновлює роман з графинею Авророю Кенігсмарк і проводить багато часу в її салоні в Гамбурзі за зустрічами з європейськими політиками та дипломатами. Про це стає відомо Румянцеву, і він відразу виїздить до Німеччини.

Петро І-ий дає вказівку вмовити Войнаровського добровільно заявити, що він сам готовий поїхати до Росії. Оточення Войнаровського запевняється в тому, що імператор дасть змогу жити полоненому в будь-якому місті Європи – але тільки після відвідин Росії.

Гра нервів продовжується певний час. Войнаровський таки дає згоду на поїздку до Росії. Його відвозять в Петербург. В Європі про полоненого швидко забувають. Войнаровський помирає в 1740-му році, так і не побачивши волі.

Коментарі



Дякую, пане Федоре!

Написав Олександр Геревич, 06:28 25.10.2016

Олександре, цікаваий виклад!
Приємно, що зібрали (і досить фахово) такий громіздкий історичний матеріал.

Написав Федір Янько, 12:00 24.10.2016