втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Синопсис сценарію ігрового короткометражного фільму

Жанр: драма

Дія відбувається у невеличкому українському селі.

У восьмирічного Сашка Муміка дуже неблагополучна родина – матір наркоманка і вбивця, а батько відсидів у в’язниці за злочин дружини. Сашко щодня «гостює» в Ірини, доброї жінки, яка підгодовує його, і де він грається з її трьохрічним сином. Це не подобається матері Ірини, яка вважає, що така компанія зіпсує онука, та найбільше ненавидить малого Муміка її чоловік Григорій. У нього рак бронхів, і він фактично доживає останні дні, і, можливо, через це так злиться. Ірина постійно свариться з чоловіком, вона намагається розтопити його кам’яне серце, пояснюючи, що майже сліпий Сашко також хоче їсти і не повинен страждати через своїх батьків. Вона нагадує Гриші, що тому відведено мало часу, і закликає бути милосердним, подумати про Бога і потойбічне життя. Але тема церкви дратує атеїста Григорія навіть більше ніж усі Муміки разом узяті.

Одного разу Сашко приходить, коли Ірини нема вдома. Григорій хапає хлопця і, добре його виматюкавши, перекидає через тин. Повернувшись додому, Сашко застає своїх батьків за сваркою, в ході якої мама смертельно ранить батька сокирою.

Григорій повільно вмирає. Йому всюди ввижається малий Мумік. Григорія мучить совість, він просить свою дружину привести Сашка, щоб попросити в нього пробачення, але це неможливо, бо після арешту матері хлопця забрали в інтернат. Григорій приймає хрещення, щиро вдаряється в релігію і врешті помирає. Його могила поруч з могилою старшого Муміка. В Ірини на душі залишається відчуття провини і сором за вчинок свого чоловіка, хоча той і розкаявся перед смертю.

Пройшло 15 років. Ірина кудись їде зі своїм сином. В автобусі красивий юнак їх запитує, чи вони часом не з села N. Отримавши позитивну відповідь, він розповідає, що і він сам там колись жив, розпитує про теперішній стан речей у селі. Потім він, побажавши всього найкращого, виходить на своїй зупинці. Коли автобус рушає, Ірина каже сину, що боялась, аби їхній попутчик її не впізнав, на це син відповідає, що Мумік упізнав їх, так само, як вони –– його.

Коментарі