втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Сценарій ігрового повнометражного фільму

Виборов 2 місце серед сценаріїв для дитячої авдиторії Міжнародного конкурсу "Коронація слова" 2013 року


Коментарі



Що це воно, чи система збій дає - коментарі дублюються по два рази...
Так, Дмитре, якщо довго тупцюватися над одним твором, справді можна набити оскоминку та згаяти час... А з іншого: події в країні міняються, те що було важливим учора сьогодні вже може розглядатися під іншим кутом...Відтак, щось стає вже непотрібом, щось головніше - залишається... Й над тим головнішим ніколи не буде зайвим попрацювати.
Очевидно, В.М.Сивакові сподобався характер вашого героя, актуальність теми стосовно впливу суспільства на індивідум аж до повного зламу цього індивідуума... В художньому плані ви цю тему окреслили, але ж стільки є ще нюансів, а ще ж - і робота над сценарною структурою...

Написав Федір Янько, 10:15 09.12.2014

Саме цей проект, мені цікавий як сценарій, і моя роль теж як сценариста.
В любому творі варто знаходити момент коли треба ставити крапку.
Подовгу знаходитись в одному і тому самому просто зіпсує відчуття притомності.
Треба створювати нове.

Написав Дмитро Сухолиткий-Собчук, 01:15 09.12.2014

Дмитре, зрозуміло.
Але ж Ви самі вже фільмуєте, не пробували пробивати саме цей проект?
Стосовно того, що він лежить очікує й Ви до нього не повертаєтесь, це не зовсім добре... Скажімо, я свої повні метри ніяк не можу дозволити, собі ж - десь оприлюднити, постійно щось доопрацьовую, бо все здається, що і там , і сям є провали...
Інша справа, звичайно, що немає отого стимулу, надії, що і в нас нарешті набере обертів кінематографічний маховик.

Написав Федір Янько, 23:03 07.12.2014

Звичайно можна тримати на очікуванні, та довершити сценарій, тільки в тому разі коли у сценарія зявиться режисер, котрий захоче зробити з цього кіно.
Це єдине, що би змусило мене корегувати драматургію, практичне втілення твору.
Сценарій цей є для мене цінним тим, що покійний викладач з драматургії дав мені допуск до іспитів, коли прочитав цю історію. Сказав, що це "кіно", це допомогло мені поступити в Карпенка-Карого (2007р.).
З того часу жодного абзацу або сцени не виправляв.
це мій помин за Сиваком Валерієм Микитовичем.

Написав Дмитро Сухолиткий-Собчук, 22:11 07.12.2014

Дякую за коментар.

Написав Дмитро Сухолиткий-Собчук, 21:57 07.12.2014

Додати б закваски до експозиції, виразніше перейти до зав’язки довкола конфлікту поміж учнем та вчителькою. Сцена в школі з м’ячем є зайвою, поступальні навантаження добре було б зробити в очікуванні лінійки - вона не має бути спонтанною: Рустам вже має переживати, викличуть його чи ні?(адже він попередньо вибачився перед вчителькою – саме на цьому й має триматися вся драматургія й конфлікт)

Загалом, задум гарний, можна сказати - не лише для дитячої аудиторії. Але у будь якому випадку треба мати для глядача отой «підводний камінчик» який повсякчас наздоганяє, підступно може вдарити героя кожної миті: відсутність цьої паралелі позбавляє твір динаміки, співпереживання, очікування інших поворотних подій.

Написав Федір Янько, 11:52 14.06.2014