Ось тещо вийшло: http://vk.com/video13319600_165288783
Картинка дещо відрізняється від тексту.
Якщо хтось хоче поділитися власним баченням чи запропонувати нову концепцію яка б посилила драматургію, щоб потім втілити це в життя, відкритий до пропозицій.

Дякую!

Написав Сергій Шевченко , 09:05 20.05.2013

Файно розгорнутий сюжет. Й метода психолога доволі оригінальна. Але на то він й психолог, щоб не говорити, а показувати, залишаючись на рівні наглядно-образного мислення, що якраз для такого типу клієнтів найадекватніша з альтернатив. (Тут напевно добре розкрите володіння автором фактичним матеріалом.)
Але з іншого боку, напевно паралельність діалогу й крупних кадрів дещо занадто нав'язлива (якщо це кіно звичайно не показувати дітям до 9 років), адже мало знайдеться глядацьких аудиторій, що так яскраво виражену повчальну лінію поцінує (ну хіба що це в комедійному ключі та дуже дотепно знято буде).
Також напевно окремо слід надати уваги вікові проблемної дитини, адже наявний в сценарії дещо не переконливий. Адже то загально відомо, що з батьків приклад дитина бере та як губка все в себе всмоктує лише до 6-7 років, а надалі референтна група змінюється на оточення шкільне (ну як ото вони кажуть - мама, а вчителька казала, що так треба), а ще далі - якраз ото в 10-11 класах пік, авторитетним стає середовище однолітків. (Ну хіба що у дитини ЗПР й тому батьковій характеристиці - дегенерат - варто вірити, а це напевно вже зовсім іншу історію створить).

Написав Геннадій Коваль, 20:11 30.04.2013