втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

ПРОВІНЦІЙНА ІСТОРІЯ

03.04.2013


Сценарій ігрового короткометражного фільму


Коментарі



Федоре, оця Ваша вказівка на час певною мірою багато чого пояснює. Адже я й не смикнув, що то так віддалена від сучасності історія, а отже й сприйняв її як сьогочасну. Хоча тут сам не смикну, чому забувся, що нині всі на отих скутерах розсікають. Напевно сама згадка про мотоцикл направила сприйняття уяви в потрібне русло.
Також додаткові роз'яснення щодо їх стосунків постать Аліни розкривають досить добре. Бо з самого сценарію я так й не зрозумів, що саме того вечора в них й мала статися перша, так би мовити "втаємничена сяйвом близькості" зустріч. Напевно з урахуванням часу дії чомусь в уяві сформулювалося так й не спростоване припущення, що той Гена Цибульський далеко не перший та й не останній її "бойфренд". Й вже звідси, з оцього кута погляду на героїню, для мене так й не розкритою полишилася остання сцена. Адже основне питання, що так би мовити після перегляду не отримало відповіді, в тому й полягало, щоб зрозуміти, що саме трапилося для героїні, що з нею відбулося, бо якось її поведінка в розв'язці не полишена була можливості двоякого протрактування. Адже так й не зрозуміло, вона "одного поля ягода" з міліціянтами та парубком своїм (ну звісно що з урахуванням гендерного аспекту відмінностей), а чи все ж таки трохи по інакшому відчуває світ, глибше там чи що. Й звідси вже випливає, а чи то автор співчуває своїй героїні, й тоді це зрозуміло що драма, а чи то "стьобається" з неї й тоді це така, доволі іронічна та тонка, комедія. (На користь цього, зокрема, працюють репліки подруги Аліни.)
Напевно особисто мені для остаточного з'ясування не вистачило якоїсь, передуючої отим фінальним акордам, сцени, хай навіть емоційно нейтральної, десь на початку розіграної, що вона певною мірою показала би оту тонку, але таку важливу різницю у світосприйнятті героїв.

Написав Геннадій Коваль, 17:46 05.04.2013

Генадію, дякую за увагу до твору. Коментар спонукає до екскурсу в минуле: новела писалася ще років з двадцять тому, можна сказати, пройшла всі випробування часом (стільки було в країні перемін, надій, сподівань - і стільки ж розчарувань…) Пригадую, сидимо з колегою по перу на риболовлі, ділимось враженнями від наче б то гарних чергових перемін, то я й кажу – пропадає, втрачає актуальність одна моя новела… Коротко викладаю тему, наївно гадаю, віднині все буде о кей – ніякого міліцейського свавілля, віднині – моя міліція мене береже… А він послухав-послухав та й каже: «Та підожди ще…» Відтак, роки спливають, надії минають…
Щодо моєї героїні… Вона справді не ангел, але ж імпонує її спроможність протистояти - цілком ймовірно, що «зґвалтування душі» для неї далеко принизливіше, ніж зґвалтування фізичне. Характер її розкрився саме в останньому епізоді – у конфлікті зі своїм хлопцем Геною, для котрого головний чинник благополуччя: «не ізнасілували ж – і слава Богу». Ясна річ, що Гена, попри свою доброту, гарне ставлення до коханої, виглядає персонажем другорядним, остільки належить до когорти людей для котрих - «моя хата скраю…» Це й розчарувало в останньому епізоді героїню – розкрилися одразу два характери, Аліна, до всього ж – отримала подвійний удар… Гадаю, цілком непогана, зрозуміла розв’язка…
А втім, вдячний за деякі зауваги, перегляну ще раз всі нюанси, які не вдалося загнати в сценарний формат зі своєї прози - виявляється, щось та втрачається… Скажімо, поза кадром лишилася мотивація, чому саме героїня стала такої популярною, що побіля неї постійно крутилися хлопці… А це ж було на самому початку прозової історії.
Щодо марки мотоцикла… Ви так гарно, з ностальгією згадали всі ходові моделі того часу… На всіх, без виключення, я катався, нині ж, куди не глянь – одні заморські скутери і за кермом переважно дівчата – ще й своїх кавалерів везуть! Отож, я навмисне не вказував модель мотоцикла, аби не відкидати історію надто в далеке минуле, нехай цим переймається режисер. А взагалі, у першому прозовому варіанті Гена Цибулько приїздив до коханої аж із Покровки на велосипеді, цим наполегливо доводячи свою любов. А того дня, коли все сталося, обіцяв узяти у дядька мотоциклета і покатати майбутню наречену, але ж безтактовний візит правоохоронців зіпсував не лише наближення цього свята, а й зламав взагалі стосунки поміж закоханими. У прозовому творі про ці деталі я міг наголосити одним реченням, а ось у формі сценарію вже потрібно мати кілька сцен, щоби ненав’язливо прив’язати до головної ідеї. Тому дещо із прози просто відсіялось, аби не завантажувати короткий метр.
Щодо жанру, комедія це, чи драма. Звичайно ж, що драма. Комедію я люблю, але не з присмаком чорного гумору.

Написав Федір Янько, 14:16 05.04.2013

Файна така історія. Невимушено собі розвивається та завершується, як то кажуть, на одному подисі. Й читати цікаво, адже картинка вимальовується доволі об'ємна.
Якось так бачиться, що темою фільму обрано свавілля, ну й певна реакція на нього.
Але потому полишається якась невизначеність. Яка напевно витікає з деякого нерозуміння, що саме фільма мала глядачу оповісти. Адже певна когорта героїв, напевно головних, як то видається, розкрита не повною мірою. Що не скажеш про міліціянтів, які так випестувані творчою уявою, що розумються та отямлюються, як то кажуть, з першого погляду.
Власне, зрозуміло, що мова йде про Гену та Аліну. Й якщо Гена персонаж доволі таки пересічний для даної історії, але його все ж таки можливо було б увиразнити вказівкою на марку мотоциклу, яким він кермує. Адже ж, пане Федоре, Ви напевно розумієте, що для нашого сільського колориту кермувати "козлом" чи то пак - "Мінськом", не те саме, що кермувати "Восходом" чи "Іжом". Я вже мовчу про "Яву" чи "МТ" без люльки. Бо марка мотоциклу напевно б таки вказала на рід занять парубка й тим самим можливо було б достаменно зрозуміти його подібність/відміність до міліціянтів (ну тобто - чи його образ має резонувати до них, чи нвпаки зливатися з ними у подібності, бо ота його фраза, про те, що не займали Аліну то й на тому спасибі, все ж таки доволі різнобоко може прочитуватися). Й вже з іншого боку напевно більш розкритий образ парубка певною мірою розкривав би й характер головної героїні, адже було б більш чітко зрозуміло, що саме її привабило, не самі ж нахили до збирання ромашок та факт наявності мотоциклу.
Адже, напевно від того, яким саме чином буде розкрито образ героїні, вірніше, від того, яким буде її характер, напевно буде залежати й прочитання всього твору загалом. Бо наразі досить таки не зрозуміло, чим насправді для неї була та подія з міліціянтами й що саме в ній її засмутило. Адже так й не розкритим полишається обставина близкості Аліни з її парубком, а саме, чи мала вона місце й міліціянтів дівчина надуриала, а чи таки вона правду їм сказала. Адже судячи з розмови зі своєю подружкою, вона таки не янголом була до свого "аж цілий місяць постійного".
Може за цих обставин таки зрозуміло стало б, драма це чи комедія.

Написав Геннадій Коваль, 18:51 04.04.2013