Смачно написаний образок, те що в російській літ.традиції називається «очерком нравов». Так, дещо про наші сучасні звичаї…

Ну, звісно, жаль, що така краля не нашому легеню дісталася, та все ж усі в цьому сюжеті щасливі по своєму лишаються. В кожнім разі, достатньо амбівалентно.

І, сказати б, дуже навіть вітальна, життєствердна історія про варварське молоде життя. Звісно, про його «яскраве марнування» – ну просто геніальна репліка: «які нахуй почуття, коли так пьостро»!!

Зараз у сценарії є ремарка «Діма піднімається з радісним поглядом. Вони йдуть далі сходами». А в літературному варіанті сценарію була фраза: «Пока вона говорить, Діма щасливішає з кожною сходинкою від контакту з її тілом». Якщо цей настрій, ця «кінофізіологічність», ці почуття-відчуття конгеніально чуттєво зафільмувати, то кіно вочевидь зрезонує…

Написав Володимир Войтенко, 14:29 05.04.2012

привіт
дуже органічно вдалось поєднати "високе і низьке"
і ще мова) відчуття не підфальшованого і видуманого, а документально -справжнього слова.
достовірність героїв не викликає сумнівів.
Ілля, хоча б заочно, але все таки адресно.
вітаю, з неймовірним сценарієм))

Написав Дмитро Сухолиткий-Собчук, 22:05 03.04.2012