втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

ВЕСІЛЛЯ У ВИШИВАНКАХ

02.12.2011


Сценарій ігрового повнометражного фільму


Коментарі



Кінозал одного глядача…

Проблема: не часто в кінозал цей глядачі заглядають, навіть, коли це в Інтернеті недорого, бо незручно для перегляду (прочитання).
Для сценариста сьогоднішній глядач: дорогий, довгоочікуваний, бо не байдужий; додивився кіно до кінця, вірніше, дочитав сценарій. Для сценариста - це плюс.

Вийшов глядач з кіно, не сказав – «ніяке!», вірніше, дочитав сценарій, не сказав – «пусто-пусто!». Для сценариста - це ще один плюс.
Мало того, глядач (читач кіносценарію) залишає коментарій!..

Точка зору глядача зрозуміла, але це точка зору одного глядача. Складається враження, можливо й хибне, що події, описані в сценарії, певного історичного часу, 1975 – 1985 років, глядачем трансформувались, переломлювались на роки 2005 – 2015…

А чи варто трансформувати? – це вже точка зору іншого глядача. Адже кіно охоплює конкретний історичний період, якому притаманні свої характерні риси: світогляд героїв, обставини, в яких їм приходиться перебувати, проблеми, які приходиться долати, колорит… З історичним підходом до не такого вже й далекого минулого з погляду сьогодення оглядові події змальовані з гумористично-сатиричним відтінком, з реалістичністю, доведеною до абсурду. При цьому, історичність не зневажається, не спаплюжена. Історія не запізнюється.

Вдумливому глядачеві запам’ятовуються однорукий селянин Микола, фронтовик, якому держава не додала заслуженої ним шани, а заодно і його жіноче оточення, з їх селянськими характерами і відповідною поведінкою, динамічно вкарбованими в історичний фон прогресуючого суспільного ладу з усіма його перевагами і недовагами.

Головне досягнення кіно (сценарію) – одного глядача (читача) – зачепило!
Сценаристу залишається надіятись: зачепить не тільки режисера і продюсера, а й масового глядача… Принаймні, хочеться.

Українське кіно має жити і дублюватися на інші мови, а не навпаки.

Щодо «дорожнечі» - Для Ю.С.:
Ні нажаль, ні в радість – Леніна з історії і прожитих в ленінізмі роках не викреслити.

Стосовно привласнення танка… А що? Не в столиці живе автор. Та й в столиці - на танкові дороги придатний засіб…

Написав Михайло Нізовцов, 13:54 21.08.2012

Пауза в коментарях...Шок попри розуміння триває...
Я про «мову». Не в кожній країні і не так часто більшість у парламенті і президент знищують власну державність.

Цей сценарій зроблений непогано, але на мою думку трохи запізнився. В основі «епічні» народні міркування…
Нагадує пізні радянські сюжети, коли констатують жахливе життя, і не дуже пояснюють в сюжеті, чому «так вийшло», чому так гірко і несправедливо…

Нагадує також солдата Чонкіна, де реальність доводиться до абсурду, але тут здається талановитіше! Але річ в тому, що і Чонкіна народ вчасно не читав, і специфічний, на любітеля, продукт
Заявлені проблеми актуальні і досі, до райцентру добратися завжди було складно,а не тільки через якісь останні «укрупнення».Звідси висока смертність по селах…

Домінують зовнішні моменти: героя дратують «підписані» поля фермерів, а чоловіку, зрозуміло, курить нема що…
Скарга на капіталізм?!

Це загалом симпатичне кіно, але попри нові реалії, «знімалось» з 1975 по 1985.

Сьогодні вже, чи ще можна сказати, чому так гірко і несправедливо.
Та й інші теми наступають на п'яти.
\
Але невже для автора і Ленін і власний танк однаково дорогі?

Написав Юрій Сорока, 17:59 12.08.2012