втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ (варіант 3)

29.07.2011


Сценарій ігрового короткометражного фільму для проекту «Україно, goodbye!»

Коментарі



Вважаю дуже доречною пропозицію Євгена - аби риба в рибалки почала клювати.

По-перше, ситуація з риболовлею має бути обіграною, сам бог велів!

По-друге, це може бути в кульмінаційному моменті повішання: риба клює - рибалка автоматично кидається до вудлища - риба зривається - чується звук - зирк, а "режисер" вже висить повішений...

Написав Володимир Войтенко, 18:35 09.08.2011

Читав лише третій варіант. Ситуація створена доволі інтригуюча. Кінцівка, однак, мене вразила не достатньо. Чекав на щось більш неймовірне. Правда, я завжди на таке сподіваюсь. І майже завжди даремно.
Хочу відзначити живі та в міру кумедні діалоги. Та й тут можно зробити ще краще. Наприклад, ось:

"РИБАЛКА
Злізай, бахнемо, твою дивізію!

НЕЗНАЙОМЕЦЬ
Вип’єш із більш гідною людиною!"

Якийсь вірш намалювався.

Що можливо слід додати? Може, як риба клює? Герої балакають, а риба дринь-дринь. І тут рибалка також - то на незнайомця, то на дії рибки - те ж його бенетжить, те ж не хочеться здобич втратити.
Такі думки. Успіхів!

Написав Євген Чвіров, 21:38 30.07.2011

У третьому варіанті «Дня народження» ще є деякі покращення діалогів, калібрування. Скажімо, раніше Незнайомець на запитання «Що ти не встиг?», відповідав: «Не зняв жодного кіна…» - це з кількох оглядів неадекватно було. Тепер відповідь: «Кіно зняти…», що цілком відповідає…

Слушно таки прибрано діалог «Нащо тоді жити… і взагалі, хто ж тоді зніматиме?» - «Той, в кого гарно виходить…», про що я зауважував раніше.

Ще про кілька речей, які були і в другому варіанті:
1. З’являється згадка кінематографічного імені, це Апичатпонґ Вирасетакун. Зрозуміло, що гумор елементарний – через те, що важко вимовити. Але не зайве дійсно реальні кіноімена в цім сюжеті називати, адже герой – невдаха, він вочевидь і комусь конкретно заздрить, і комусь конкретно хоче наслідувати, і когось конкретно ненавидить. То итут би варто, як на мене, було би згадати і якісь українські кіноімена – в контексті, звісно. Тоді й згадка Апичатпонґа Вирасетакуна не виглядала би просто педальвано-комічною, з’являвся би ще мотив.

2. Герой Рибалці раптом каже – «дядя». Сумнівне звертання, адже вони одного віку. Якщо ж мався на увазі відповідний сленґ, в якому «дядя» є таким собі загальним звертанням, то тут для нього не вистачає контексту, просто нема.

До речі, у третьому варіанті раптом герой наиває Рибалку на Ви. Не бачу виправдання цьому.

Не певен, чи потрібен такий натуралізм у показі повішання – язик стирчить з рота, штани намокають від сечі. Якщо це з якоїсь художньої причини функціонально і вкрай потрібно, хотілося б знати, цікаво.

Між іншим, це є у всіх трьох варіантах, хочу зауважити, аби раптом у четвертому)) не пропало – дуже переконливо передається (пародійне) враження від певного типу, від певної стилістики арт-кіна:
РИБАЛКА
Таке… Ніби теж гівно, але якесь необичне…

НЕЗНАЙОМЕЦЬ
Про що?

РИБАЛКА
Та я не зрозумів взагалі. Щоб там блимає, блимає спочатку… Таке темне, нічого не видно… Хтось когось чи єбе, чи пиздить… а потім сніг пада. Злізай.

І таки слушно було прибрано фінальний монолог повішеного; лишилося лишень «Приємного перегляду…».

Як на моє бачення, змінені у 2 і 3 варіантах фінальні кадри можна було би підкореґувати. Я не показував, як рибалка йде геть, як вранці встає сонце, а повішений висить.

Власне, не так:
«На екранчику видно, як Незнайомець із мотузкою відходить від камери, лізе на дерево із мотузкою. Потім з’являється Рибалка із рибальським знаряддям.

Рибалка вимикає камеру, боязко оглядається навколо, кидає камеру на середину озера, швидко йде з речами геть.

Тіло Незнайомця бовтається на мотузці.
Встає сонце. Цвірінькають пташки. Гудуть мухи.

КІНЕЦЬ»

А ось так, бо тут дещо інша емоція. Взагалі, для мене оце потоплення відеокамери є чимось справді сильним, моторошним:

«На екранчику видно, як Незнайомець із мотузкою відходить від камери, лізе на дерево із мотузкою. Потім з’являється Рибалка із рибальським знаряддям…
Тіло Незнайомця бовтається на мотузці.

Рибалка вимикає камеру, боязко оглядається навколо, кидає камеру на середину озера – хвилі розходяться колами. Поступово вода заспокоюється, поховавши камеру й не залишивши сліду.

Цвірінькають пташки. Гудуть мухи.

КІНЕЦЬ

Написав Володимир Войтенко, 17:57 29.07.2011