втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…


Сценарій ігрового повнометражного фільму


Коментарі



Так куди ж проти менталітету з архетипом?))) А якщо всерйоз - не бачу поки сенсу витрачати час, якого у мене обмаль - треба завершити іншу ідею. А ФОРВАРД... На жаль, він виявився нікому не потрібен. Євро 2012 минуло, актуальність упала. До роману видавці теж не виявили зацікавленості. Може коли-небудь перекладу. Але шкода працювати лише задля "аби було"))). Проте щиро дякую за Вашу увагу. За останній час це для мене приємна несподіванка.

Написав Олексій Комаровський, 08:49 25.07.2013

Як то мовиться, отакої! - Пане Олексію, ну що ж це Ви підтверджуєте ворожу клєвєту наших недругів, що українці ліниві-ліниві?!))) - особливо ж коли... українською!(((

Може, все ж запропонуєте для СМ доопрацьований варіант сценарію власне українською? А може, ще й переосмислений і до-доопрацьований?))

З готовністю оприлюднити!..

Написав Володимир Войтенко, 17:03 24.07.2013

Дякую, пане Юрію, за увагу! Щодо закладених у сценарії історичних реалій, то їх там набагато більше)) Коли я переробив його у роман, то на примітки пішов чималий шмат тексту. На жаль, переглядаючи сьогодні написане два роки тому, ловлю себе на думці, що кіносценарій занадто кволий і повільний щодо темпу. Перероблена російськомовна версія мого ФОРВАРДА є більш динамічною, без відволікання на СКАРБ, зате з вибухом на німецькій трибуні під час матчу, фінальним смертельним двобоєм між Колькою та щасливою втечею Кольки і Віки на вкраденому Месершміті за лінію фронту) Просто перекласти українською все ліньки))) Ще раз дякую!

Написав Олексій Комаровський, 09:58 24.07.2013

Як для історика, Олексію, то непогано!
Зокрема, вибір теми, надзагальна композиція, - де два пласти часу.

Гумор: «Не дивись, що він у футбол грає. Так, узагалі, він хлопець нормальний!»,На грані, але смішно, і обирають, кому жити: «Ти з нас наймолодший. Хто після війни буде футбол піднімати? Давай, Колю, без заперечень»

Трапляється й віртуозна психологічна проробка сцен, мені подобається хоча б оце:
«Віка дивиться на генерала і знову натрапляє на уважний погляд Курта. Захоплена радістю від схвалення батьком її Кольки Віка посміхається Курту. Курт розуміє цю посмішку як знак її симпатії до нього і на його обличчі виникає самовдоволений вигляд. Але Віка вже не звертає на Курта ніякої уваги, спостерігаючи, як на полі одноклубники вітають її Кольку.»

Серед технічних мінусів: не все варто показувати флеш-беками, досить і словами.

Але в композиції маємо перебір, - купу окремих повноцінних історій:

Історія «матчу смерті», над яким нависає шлейф російської провокації (фільм «Матч»), і тут був шанс, «в пику», показати як було насправді.
Історія скарбу у флеш-беках (історія Русі, могили князів, Бібліотека Ярослава та інше)
Бабин Яр, що показаний походя чи як «обов’язковий» ідеологічний епізод.
Українські поліцаї
Радянське підпілля

Найбільший гріх тут, - звичайно, українські поліцаї, що можуть когось «стрельнуть» («можеш його шльопнути».) в Бабиному Яру. Зрозуміло, що це зумовлено сюжетно, щоб була одна компанія персонажів, а вийшло трохи нехорошо.
Навіть якщо це київська босота, - адже це не завжди, і за радянськими штампами відповідає високій правді життя.

І якби вони навіть дуже хотіли когось «стрельнуть», ніхто б їм цього не дозволив, розстрілювати – було привілеєм німців. У даному випадку, ви знаєте, це робила спеціальна німецька зондеркоманда 4а.

Оця зв’язка історії «матчу смерті» з Бабиним Яром взагалі дещо штучна, винайдена у «Матчі», бо зовсім не футбол їх цікавив, а саме українські поліцаї.
Та й часовий проміжок між масовими розстрілами і тим матчем ледве не рік, тож вони змушені були «тягнути» сюжет від вересня 1941 до 6 серпня 1942.

Є тут й позитивне, часом ви виходите на карикатурну українську поліцію, це видається більш продуктивним, (друга половина сценарію переходить саме на комічні тони).

Але хочеться перефразувати ваші слова зі сценарію:

«Але минуть роки, i (про подвиги і героїзм української поліції)
Знатиме кожний мешканець України».

Чи не пора, пане історику, руйнувати штамп про українську поліцію?Так,вона була різна.
Але не варто забувати , що на 75-80 відсотків це були полонені червоноармійці, тобто УСІ НАРОДИ СРСР, що їх рятували тоді, хто міг, зокрема й таким способом, зокрема й голова міста Володимир Багазій, і розмовляли вони переважно російською.
Була і німецька поліція, їх часом плутають.

Є тут ще інший аспект, - коли йдеться про «окупаційний Київ», то що б не розповідалось, в уяві постають певні конкретні ФАКТИ у ВИМУШЕНИХ АСОЦІАЦІЯХ зокрема:

1.більшовиками зірвано не одну вулицю, а ІСТОРИЧНИЙ ЦЕНТР КИЄВА, національну пам'ять українського народу, втілену в мармур і камінь. Ми були б інші, якби цього не сталося.
2.мінімум 600 тисяч киян мали ВМЕРТИ ОДРАЗУ від хвороб, голоду, спраги, холоду бо все було знищено відступаючою радянською армією, а наступаючою німецькою перекрито довіз харчів.
3.місто Київ було врятовано Похідними групами ОУН, як пізніше Краків врятував «майор Вихрь».

У сценарії Професор Кострицький з платівками? Знову вимушена асоціація, - з платівками у Києві тоді носився видатний музикознавець професор Дмитро Миколайович.Ревуцький, - тридцять ударів молотком по голові від радянського підпілля, йому і дружині, під новий 1942 рік.
Добре, що згадали Агатангела Кримського. Теж замордували енкаведисти, бо претендував на голову Української Національної Ради, першого передпарламенту, що збирав у Києві Ольжич.

Сценарій поки-що роздвоєний: в частині, що стосується німецько-радянської війни, то використані радянські штампи, а от щодо нашої княжої історії, народжується український Індіана Джонс….

Якщо це орієнтація на «кіно для москалів», що виробляється в Україні, то тут не до мистецтва, їм більше до вподоби наші поліцаї.

До речі, є один позитив від російського фільму-провокації «Матч»: до нього існували деякі підозри щодо бургомістра В.Багазія (у фільмі –Баразій), що він агент НКВД, (свого часу розпускала слухи спеціальна зондеркоманда), але з огляду на те, як його показали у фільмі (не розвідником), підозри відпадають. Що ж, там краще знають, ким був славетний Володимир Багазій.

Написав Юрій Сорока, 14:18 07.07.2013