втілене

  • «Кров’янка»

    Короткометражний ігровий фільм режисера й сценариста Аркадія Непиталюка «Кров’янка» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Сказ»

    Короткометражний ігровий фільм режисерки й сценаристки Марисі Нікітюк та співсценариста Дмитра Сухолиткого-Собчука «Сказ» (2016) за однойменним сценарієм…

  • «Перед виборами»

    Короткометражний ігровий фільм режисера Володимира Адамчо «Перед виборами» (2016) за однойменним сценарієм Олександра Геревича…

22 вересня 2016 року Верховна Рада України ухвалила у другому читанні законопроект 3081-д «Про державну підтримку кінематографії в Україні», що має стати базовим для роботи всієї індустрії. Про очікування від реалізації цього закону напередодні його ухвалення Українська телевізійна академія розпитала засновника та генерального продюсера Star Media Влада Ряшина, генерального директора телеканалу «1+1» Олександра Ткаченка і співзасновник FILM.UA Group Сергія Созановського.

– Які основні зиски для вітчизняної кіноіндустрії Ви бачите в результаті ухвалення парламентом законопроекту 3081-д?

Влад Ряшин: У законопроекті 3081-д закладено реальні механізми як прямої державної підтримки – субсидії, спільне інвестування, – так і реальні механізми повернення виробникам частини кваліфікованих витрат, що вони понесли на виробництво фільмів.

Одним з головних пунктів варто виділити саме впровадження ребейтів (програми фінансової підтримки кіно, що гарантує повернення певного відсотка виробничого бюджету і витрат на підготовку до зйомок для проектів, які знімаються на території країни). Введення популярної в усьому світі системи ребейтів залучає інвестиції в кіно- і серіальне виробництво в країні. На кожен долар, який було повернено закордонному інвестору, на кожну гривню, яку було повернено, в економіку повернеться вже у 3-5 разів більше за рахунок приходу інвестицій на весь проект. А це й заробітна платня, й робочі місця, й гонорари, й готелі, й оренда транспорту, й оренда техніки (світло, звук, технології), й податки. Впровадження ребейтів гарантовано дасть можливість українській державі заробити.

В цьому документі також передбачаються дієві механізми розвитку кінодистриб’юторської мережі, ефективні методи боротьби з піратством в мережі інтернет. Пропонується вважати рекламу національних фільмів соціальною рекламою для просування українського кіно; стає абсолютно прозорою система механізмів державної підтримки кінематографії та визначення розміру захищених статей державного бюджету, за рахунок яких буде здійснюватися фінансування кіновиробництва. Тобто, тут відображена комплексна програма, а головне – це створення механізмів, які створять привабливі умови для виробництва в Україні та інвестицій.

Сергій Созановський: Ухвалення цього закону дозволяє запустити кінопроцес в Україні на індустріальному рівні, включити ринкові механізми, що працюють в усьому світі, інтегруватися у світовий кінематографічний процес, залучити значні інвестиції на територію України, створити велику кількість робочих місць, підвищити освітній, професійний і технологічний рівень гравців місцевого ринку. Відкрити Україну світові, як країну, де живуть красиві, добрі, талановиті і працьовиті люди і де є безліч фантастично красивих місць.

– Як швидко можна буде відчути ці зміни?

Олександр Ткаченко: Існують попередні домовленості з урядом про те, що в разі прийняття закону цього року, будуть внесені відповідні зміни до бюджету. Кошти будуть закладені не лише на фінансування українського кіно, але й на відшкодування податків. Тому в принципі це може почати працювати вже з наступного року.

Сергій Созановський: Можна очікувати, що перші іноземні знімальні групи приїдуть сюди працювати вже наступного літа, а перші великі проекти вийдуть на екрани 2018 року.

– Чи можна говорити, що відповідний закон дозволить стимулювати розвиток саме українського кінематографу і вихід його на якісно новий рівень?

Сергій Созановський: Звісно, на це і направлений цей законопроект.

Олександр Ткаченко: Будь-яка співпраця, в першу чергу, із західними провідними телекомпаніями та кіновиробниками дозволить вийти на новий рівень. Це не тільки контакти, це великий досвід для нашої теле- і кіноіндустрії. Це можливість робити спільні проекти, які будуть подорожувати світом.

Влад Ряшин: Безумовно, державна підтримка, введення системи ребейтів, боротьба з піратством та інші інструменти підтримки і розвитку галузі матимуть позитивний результат. Але до відповіді на це питання треба підходити комплексно, адже розвиток українського кінематографа не відбувається сам собою. Перш за все, економічна ситуація в країні має змінитися на краще. Потрібне зростання рекламного ринку, від якого безпосередньо залежить ринок телевізійний. В цьому році відзначається його зростання, але все одно, на жаль, це не ті цифри, що були раніше. У 2013 році рекламний ринок був близько 600 млн. доларів. А в цьому році рекламний ринок – в районі 180 млн.

– На Вашу думку, чи можуть певні норми законопроекту (ребейт та створення кінокомісій) зацікавити іноземні продакшн компанії знімати в Україні?

Влад Ряшин: Відповідь однозначна – так. Коли закордонні компанії оцінюють загальну собівартість виробництва, вони бачать що, з одного боку, собівартість дешева, а з іншого – є ребейти. Це «ласий шматочок» для закордонних виробників.

Сергій Созановський: Безумовно!

Олександр Ткаченко: Саме на це і розрахований закон. Досвід багатьох європейських і, зокрема, центральноєвропейських країн, таких як Чехія, Угорщина, Хорватія – показав, що такі зміни стали великим стимулом до приходу на ці ринки американських, західноєвропейських теле- та кінокомпаній, які не тільки дали нові робочі місця для людей, але й стимулювали розвиток вітчизняного виробництва.

Коментарі